Шановні власники квартир в багатоквартирних будинках!

У зв’язку зі змінами в законодавстві, реформами житлово-комунального господарства, співвласникам  багатоквартирних будинків (власникам квартир) необхідно обрати модель управління будинком та договору на житлово-комунальні послуги.  

Це може бути:

 

1) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа (ЖЕК, Комунальне підприємство, управляюча компанія), яка за договором із співвласниками забезпечує  належне утримання  та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; 2) ОСББ; 3)  самоуправління.

 

Кожна з форм управління будинку має свої особливості та відмінності, переваги та недоліки.

 

1.Управління багатоквартирним будинком співвласниками шляхом зборів.
Мешканці багатоквартирних будинків не зобов’язані створювати ОСББ (чи обирати управителя). Законодавством передбачена також можливість управління будинком без створення юридичної особи. Збори співвласників – це менш формалізована форма управління, ніж ОСББ. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком. Але даний спосіб управління може бути прийнятним, скоріш, для невеликих будинків, де власники самостійно можуть утримувати свій будинок та прибудинкову територію в належному стані.

 

2. Управління багатоквартирним будинком управителем.

За рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю (ЖЕК, КП, управляючій компанії або ФОП). Тут необхідно відрізняти добровільне передання управлінських функцій управителю та, по суті, примусове. Останнє застосовуватиметься у випадку, якщо співвласники будинку не визначаться самі з однією з 3-х форм управління. Тоді управителя обиратиме орган місцевого самоврядування.

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору, який укладається строком на 1 рік.

 

3. Управління багатоквартирним будинком об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків).

Власники квартир та офісів для більш ефективного управління своїм багатоквартирним будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення своїх майнових прав на будинок та прибудинкову територію можуть створювати ОСББ –   неприбуткову юридичну особу.

 

 Важливо! ОСББ ні в якому разі не позбавляє Вас права на Вашу приватну власність (квартиру) та не стає власником будинку! ОСББ взагалі не має стосунку до спільної власності.

 

Яку все ж таки форму управління багатоквартирним будинком обрати – визначитися можете лише Ви самі та мешканці Вашого будинку, враховуючи всі індивідуальні нюанси. Якщо співвласники не визначаться з формою управління будинком, тоді управителя має обрати селищна рада на конкурсних засадах.

Кондомініум – зарубіжний досвід

Багато фахівців в пошуках вирішення проблем, пов’язаних з управлінням житловим фондом, неодноразово зверталися до зарубіжного досвіду. У західних країнах, де в житловій сфері історично переважає приватний сектор, застосовуються різні системи управління нерухомістю, включаючи і самоврядування власників в кондомініумі.

Слово «кондомініум» походить з латинської мови, воно утворено додаванням префікса con- «разом» до слова dominium – «володіння» і означає «спільне володіння». Цьому терміну майже дві тисячі років, а сама ідея кондомініуму зародилася в часи Римської імперії, коли сенат прийняв закони, які дозволяли громадянам володіти окремими житловими приміщеннями в міських «багатосімейних» будинках. У Середні віки кондомініуми існували в Європі в основному в німецьких містах-фортецях, які служили притулком від нападів супротивників в міжусобних війнах.

Після Середньовіччя ця форма власності відійшла на другий план аж до початку двадцятого століття. Тоді в Західній Європі знову з’явилися кондомініуми через дефіцит землі в містах. Потім цей підхід поширився на країни Латинської Америки і Пуерто-Ріко, де в 1951 році були прийняті закони, які створили правові рамки для кондомініумів. Закон Пуерто-Ріко склав основу закону про кондомініум, прийнятого Конгресом США в 1961 році.

Після цього кондомініуми, як тип житлових комплексів, в яких одночасно присутня приватна власність на квартири та нежитлові приміщення і спільна часткова власність на місця загального користування, набули широкого поширення в багатьох країнах світу. Найбільш істотну частину житлового фонду кондомініуми складають в США і Мексиці, також вони поширені в країнах Західної Європи. З початку дев’яностих років кондомініуми з’явилися і в країнах Східної Європи: Польщі, Угорщині, Словенії, Україні та інших.

ОСББ - НІ, ЖИТЛОВІ ТОВАРИСТВА ТАК!

Днями відбувся форум з питань розробки нової житлової політики.

На жаль, мене - провідного фахівця в цій галузі, туди не запросили. Якби я там був, то озвучив би три наступні тези:

1. Треба визнати що так звана "Житлова реформа", яка мала забезпечити тотальну осббізацію, з тріском провалилася. Це знущання над людьми більше нагадувало жорстокий соціальний експеримент - чи здатні колгоспи управляти житлом.

2. Житлова політика має грунтуватися на забезпеченні права власності на багатоквартирні будинки. Не у вигляді колгоспів - ОСББ, а у вигляді житлових товариств за типом кондомініумів. Законом від 1992 року "Про приватизацію державного житлового фонду" держава передала громадянам право власності на квартири, але багатоквартирні будинки мешканцям цих будинків досі фактично не належать. Вони мають належати житловим товариствам (бути у них на балансі).
Осббізація "не виховала" ефективного власника, тому що не було власників. Немає власників - немає прав і відповідальності. "Власність зобов'язує" - Ст. 13 Конституції України.

3. Міста і села складаються з будинків. Тому відповідати за них мають місцеві ради. На жаль, під час експерименту з осббізацією міські голови скинули будинки з балансів місцевих рад в нікуди, і сьогодні вони нікому не належать, ніхто за них не відповідає. Тепер там хаос і свавілля монополістів.
Нова житлова політика має забезпечити відповідальність місцевого самоврядування за стан і утримання житлового фонду.
Держава має здійснювати контроль і нагляд за своїм найвагомішим активом - житловим фондом і створювати фінансові механізми його підтримки та розвитку.
В преамбулі до житлової політики треба зазначити що метою існування держави і місцевого самоврядування є забезпечення комфортного проживання українців на території країни - і це в першу чергу вирішення всіх проблемних питань що виникають у зв'язку з експлуатацією та утриманням житлового фонду.

ОСББ - НІ, ЖИТЛОВІ ТОВАРИСТВА ТАК! 

Заступник голови Правління СВЖУ  Микола Чорний

Читайте також:  Сергій Філіпенко: ОСББ? Ні, я не фінансую ГЕНОЦИД!

Персональні дані, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом, — ВП ВС

Співвласник багатоквартирного будинку звернувся до ОСББ з вимогою надати йому для ознайомлення статут, фінансові звіти, протоколи загальних зборів з додатками, протоколи засідання правління, книгу обліку членів і документи, які, на його думку, стосуються діяльності ОСББ, а також надати можливість робити з них виписки та копії.

Персональні дані, отримані об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб не підлягають наданню ОСББ для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація, згода на поширення якої не надавалась у встановленому законом порядку.

ОСББ має надати співвласнику для ознайомлення документи та інформацію, визначені законами України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також статутом ОСББ, з вилученням із них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.

На цьому акцентувала Велика Палата Верховного Суду.

Рада ухвалила закон про спрощення управління багатоквартирними будинками

Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №7029, який декларує своєю метою спрощення управління багатоквартирними будинками.

За відповідний законопроєкт проголосували 245 народних депутатів на пленарному засіданні в п'ятницю, 14 липня.

Спрощення полягає в можливості використання електронних інструментів та електронного цифрового підпису.

Ухвалення законопроєкту дасть змогу прискорити процедуру скликання зборів співвласників багатоквартирних будинків та ухвалення важливих рішень, що стосуються, зокрема, відбудови.

Законопроєкт був ухвалений в першому читанні у січні 2023 року.

Чем грозит введение института управляющих домами?

Под шумок (не)нападения Путина и скандалов во власти Верховная Рада еще 25 января приняла в первом чтении законопроект, который, в случае его окончательного принятия в нынешнем виде, может очень и очень сильно испортить и без того не слишком сладкую жилищно-коммунальную жизнь отечественного обывателя. 

25 января Рада в первом чтении приняла законопроект №6103 от 27.09.2021 года. Суть норматива состоит во внесении изменений в многострадальный закон о жилищно-коммунальных услугах. Многострадальность этого закона состоит в том, что он был принят еще во времена «позднего Кучмы» и в целом был ориентирован на защиту прав потребителей жилкомуслуг. Но затем норматив путем многочисленных изменений и переписываний выхолащивался, прежде всего, в части прав потребителя, и с особым ускорением это процесс пошел после «победы гідності», хотя сужение прав у нас даже Конституцией запрещено. Впрочем, это отдельная тема…

Управители: хорошие комиссионные и никакой ответственности

Что же касается упомянутого законопроекта №6103, то его внес Кабмин и премьер Денис Шмыгаль, то есть речь идет о политике правительства в сфере ЖКХ.

Если характеризовать суть проекта кратко, то речь идет о введении института управляющих домами (управителей), об отмене регулирования тарифов на содержание домов и придомовых территорий, а также о том, что государство и местное самоуправление хотят окончательно тихонько и под шумок освободить даже от нынешней формальной обязанности производить капитальный ремонт старого жилого фонда, переложив эти многомиллионные расходы на плечи жильцов.

Олексій Кучеренко: Тарифи в Україні мають бути економічно обґрунтованими

Але ринкові умови встановити не завжди можливо через низькі доходи населення, тому запроваджувалися регульовані ціни на комунальні послуги.

Так сталося, що всі 30 років незалежності у нас два сегменти економіки жили кожен у своєму світі. Населення, зокрема, жило не в ринковому сегменті. Тому що завжди (і зараз також) доходи населення не корегувались з імпортом. І тому було ухвалено рішення покривати різницю регульованими цінами на енергоносії.

Розрив між ринковою та реальною величиною тарифів має також політичне забарвлення. Тарифи для населення переважно встановлювали органи місцевого самоврядування, які залежать від виборчого процесу. І їм невигідно приймати справді ринкову ціну, бо це буде непопулярним рішенням для населення, яке на чергових виборах не проголосує за чинних депутатів та мера. І в такий спосіб тарифні борги накопичувалися роками.

В результаті, різницю в тарифах покривали з держбюджету. На той 2009 рік ця різниця становила 2 млрд грн. Потім вона стала рівно у 20 разів більшою.

Олексій Кучеренко, народний депутат від «Батьківщини», Facebook, 9 лютого 2022 року.