До СВЖУ надійшов лист Сергія Філіпенка "ОСББ? Ні, я не фінансую ГЕНОЦИД!", в якому міститься багато спірних та неоднозначних тез. Втім, він продовжує давню дискусію, яка точиться в СВЖУ, на тему "ОСББ і ОСН: переваги та недоліки".
__________________
 |
| Сергій Філіпенко |
Одразу зазначу – я не проти ОСББ і спільної власності в цілому у вигляді цілісного майнового комплексу (яким є багатоквартирний будинок), збудованого з урахуванням всіх новітніх технічних, екологічних та енергозберігаючих технологій, вимог і стандартів, з оформленою прибудинковою територією, трьохярусним підземним паркінгом, супермаркетом на першому поверсі та 3-5-тью поверхами офісних чи готельних приміщень, терасами з басейнами, зимовими садками, огорожею навколо дворової частини, на якій розташовані багатопрофільні спортивні майданчики, тенісні корти із штучним покриттям, алеї і фонтани у зоні відпочинку, спеціалізований майданчик для вигулу собак, вертолітний майданчик та навігаційна вежа на даху, і щоб все це, в самому епіцентрі мегаполісу, в межах відповідної територіальної громади, юридичної особи публічного права. Я хочу аби так жили пересічні українці в світлі беззаперечного домінування української Конституції та законодавства, отримуючи задоволення від життя в своїй країні.
Але, я проти ОСББ, як перехідного періоду від кланово-олігархічної системи до феодально-олігархічного гібридного геноциду.
Після проведених 5-го травня (поточного року) зборів мешканців моєї багатоповерхівки (нижче відео і фото), на предмет агітації щодо створення ОСББ, я зрозумів, що мушу викласти своє бачення ситуації, тим більше, на передодні житлово-комунальної окупації приватними керуючими компаніями, широкомасштабний наступ яких заплановано на 1-ше липня 2016 року, з метою виконання положень Закону №417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Для відповіді на це питання потрібно розуміти закамуфльовану під реформи мету втілювачів гібридного «толерантного» геноциду, який планомірно, останніх 25-ть років знищує українську державу.
Останніх 25-ть років в умовах планомірного тотального грабунку і нищення найпотужнішого економічного потенціалу в Європі і світі (яким він був в України на момент проголошення незалежності), мешканці багатоповерхівок часів забудови 60-80-х років минулого століття, справно платили ЖЕКам за комірне, а натомість чули про відсутність коштів на планові та капітальні ремонти своїх будинків. Остання формація політиків різного ґатунку, навіть піарилася (здебільшого перед виборами) на точково-косметичних ремонтах дахів, під’їздів, облаштуванні дитячих майданчиків.
Сьогодні, за ліквідацією ЖЕКів намагаються приховати злочин чверть столітнього грабування і нецільового використання наших фінансових ресурсів, а застарілий, занедбаний житловий фонд, завдячуючи кишеньковим політичним проектам і парламенту кнопкодавів, намагаються перекласти на плечі їх мешканців, з урахуванням непомірних інтересів феодалів-монополістів. В час стрімкого зростання в Україні цін на енергоресурси,кишенькові приватні керуючі компанії, які зайдуть на ринок житлово-комунальних послуг, слугуватимуть інструментом збагачення олігархів з одного боку і кардинального зубожіння населення, з іншого.
Більше того, створивши ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) і заключивши договори з «фіктивними прокладками» від олігархів (а їх буде, як грибів після дощу), співвласники будинку, маючи статус юридичної особи, у відповідності до укладених ними договорів, змушені будуть платити невпинно зростаючі тарифи своєчасно і у повному обсязі. Інакше – штрафні санкції. Отже, у такому випадку на плечі добросовісних платників за комунальні послуги, якими здебільшого є пенсіонери (які мимоволі вже задіяні в схемі гарантованої компенсації інтересів монополістів відрахуваннями з державного бюджету, через субсидіювання комунальних платежів), буде покладено тягар неплатежів неплатників. Через дію даного принципу «розподіляй і володарюй» (зіштовхуючи сусідів лобами в умовах зубожіння, безробіття і росту цін), юридичній особі ОСББ нічого не залишатиметься, як справно платити, або відповідати спільним майном. Неплатники комунальних послуг стануть спільною проблемою всіх членів ОСББ.
Відповідно до діючих на момент будівництва більшої частини багатоквартирного житлового фонду України, будівельними нормами і правилами було передбачено заміну «чорної» металевої труби стояків опалення, гарячого і холодного водопостачання через 18 років експлуатації, чавунної системи водовідведення і дренажу (каналізації і лівньовки) – 50 років, термін експлуатації крупноблочних і панельних будинків «хрущівок» - 50 років, крупноблочних і панельних «брежнєвок» - 100 років, багатоповерхівок з силікатної цегли з армуванням несучих стін – 150 років. За умов нормальної експлуатації поточний ремонт має проводитись за необхідності, плановий - раз на 10 – 15 років, а капітальний – раз на 25 – 30 років.
Отже, наше житло, це не єгипетські піраміди, не Стоунхендж і не Велика китайська стіна. Воно не перебуває під фінансовим захистом Юнеско. Воно, має відповідний термін експлуатації і потребує постійного догляду у вигляді комплексу поточних, планових і капітальних ремонтів. Спробуйте згадати дату введення вашого будинку в експлуатацію і відшукати свідків-очевидців проведення в ньому ремонтних робіт відповідними службами. Думаю, ви безрезультатно змарнуєте свій час. А це і є відповідь на попереднє питання.
В умовах жахливого експерименту гібридного геноциду по відношенню до «єдиного джерела влади в Україні» (згідно статті 5. Конституції України), що триває вже чверть століття, українці приречені до об’єднання, як мінімум задля виживання і самозбереження, а як максимум – для відновлення справедливості та поновлення конституційного ладу в своїй державі. Кровопролиття Революцій та перейменування вулиць і скверів на честь їх героїв, життя не покращують. Їх плодами, як і раніше, продовжують користуватись негідники. Це має бути процес Еволюції свідомості і відповідальності, тим більше, що в цьому випадку універсальним інструментом в досягненні даної мети є чинне українське законодавство.
Демонтаж існуючої неконституційної системи має пройти через еволюцію розвитку самоорганізації населення від утворення ОСНів (будинкових, вуличних, квартальних, мікрорайонних комітетів) до утворення сільських, селищних, міських та районних у містах (з районним поділом) територіальних громад, юридичних осіб публічного права, які, в свою чергу, створять легітимні представницькі і виконавчі органи місцевого самоврядування, а також законні комунальні підприємства.
Стаття 5. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає органи самоорганізації населення (ОСН), як невід’ємну складову системи місцевого самоврядування в Україні, а закон «Про органи самоорганізації населення», визначає і гарантує їх функції, повноваження, обов’язки та відповідальність.
Лаконічний висновок
Я обираю законний шлях для поновлення конституційного ладу в країні та не фінансую геноцид… А Ви?
Сергій Філіпенко
Але, я проти ОСББ, як перехідного періоду від кланово-олігархічної системи до феодально-олігархічного гібридного геноциду.
Після проведених 5-го травня (поточного року) зборів мешканців моєї багатоповерхівки (нижче відео і фото), на предмет агітації щодо створення ОСББ, я зрозумів, що мушу викласти своє бачення ситуації, тим більше, на передодні житлово-комунальної окупації приватними керуючими компаніями, широкомасштабний наступ яких заплановано на 1-ше липня 2016 року, з метою виконання положень Закону №417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Чому не можна створювати ОСББ?
Для відповіді на це питання потрібно розуміти закамуфльовану під реформи мету втілювачів гібридного «толерантного» геноциду, який планомірно, останніх 25-ть років знищує українську державу.
Останніх 25-ть років в умовах планомірного тотального грабунку і нищення найпотужнішого економічного потенціалу в Європі і світі (яким він був в України на момент проголошення незалежності), мешканці багатоповерхівок часів забудови 60-80-х років минулого століття, справно платили ЖЕКам за комірне, а натомість чули про відсутність коштів на планові та капітальні ремонти своїх будинків. Остання формація політиків різного ґатунку, навіть піарилася (здебільшого перед виборами) на точково-косметичних ремонтах дахів, під’їздів, облаштуванні дитячих майданчиків.
Сьогодні, за ліквідацією ЖЕКів намагаються приховати злочин чверть столітнього грабування і нецільового використання наших фінансових ресурсів, а застарілий, занедбаний житловий фонд, завдячуючи кишеньковим політичним проектам і парламенту кнопкодавів, намагаються перекласти на плечі їх мешканців, з урахуванням непомірних інтересів феодалів-монополістів. В час стрімкого зростання в Україні цін на енергоресурси,кишенькові приватні керуючі компанії, які зайдуть на ринок житлово-комунальних послуг, слугуватимуть інструментом збагачення олігархів з одного боку і кардинального зубожіння населення, з іншого.
Більше того, створивши ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) і заключивши договори з «фіктивними прокладками» від олігархів (а їх буде, як грибів після дощу), співвласники будинку, маючи статус юридичної особи, у відповідності до укладених ними договорів, змушені будуть платити невпинно зростаючі тарифи своєчасно і у повному обсязі. Інакше – штрафні санкції. Отже, у такому випадку на плечі добросовісних платників за комунальні послуги, якими здебільшого є пенсіонери (які мимоволі вже задіяні в схемі гарантованої компенсації інтересів монополістів відрахуваннями з державного бюджету, через субсидіювання комунальних платежів), буде покладено тягар неплатежів неплатників. Через дію даного принципу «розподіляй і володарюй» (зіштовхуючи сусідів лобами в умовах зубожіння, безробіття і росту цін), юридичній особі ОСББ нічого не залишатиметься, як справно платити, або відповідати спільним майном. Неплатники комунальних послуг стануть спільною проблемою всіх членів ОСББ.
Відповідно до діючих на момент будівництва більшої частини багатоквартирного житлового фонду України, будівельними нормами і правилами було передбачено заміну «чорної» металевої труби стояків опалення, гарячого і холодного водопостачання через 18 років експлуатації, чавунної системи водовідведення і дренажу (каналізації і лівньовки) – 50 років, термін експлуатації крупноблочних і панельних будинків «хрущівок» - 50 років, крупноблочних і панельних «брежнєвок» - 100 років, багатоповерхівок з силікатної цегли з армуванням несучих стін – 150 років. За умов нормальної експлуатації поточний ремонт має проводитись за необхідності, плановий - раз на 10 – 15 років, а капітальний – раз на 25 – 30 років.
Отже, наше житло, це не єгипетські піраміди, не Стоунхендж і не Велика китайська стіна. Воно не перебуває під фінансовим захистом Юнеско. Воно, має відповідний термін експлуатації і потребує постійного догляду у вигляді комплексу поточних, планових і капітальних ремонтів. Спробуйте згадати дату введення вашого будинку в експлуатацію і відшукати свідків-очевидців проведення в ньому ремонтних робіт відповідними службами. Думаю, ви безрезультатно змарнуєте свій час. А це і є відповідь на попереднє питання.
Чому треба створювати ОСНи?
В умовах жахливого експерименту гібридного геноциду по відношенню до «єдиного джерела влади в Україні» (згідно статті 5. Конституції України), що триває вже чверть століття, українці приречені до об’єднання, як мінімум задля виживання і самозбереження, а як максимум – для відновлення справедливості та поновлення конституційного ладу в своїй державі. Кровопролиття Революцій та перейменування вулиць і скверів на честь їх героїв, життя не покращують. Їх плодами, як і раніше, продовжують користуватись негідники. Це має бути процес Еволюції свідомості і відповідальності, тим більше, що в цьому випадку універсальним інструментом в досягненні даної мети є чинне українське законодавство.
Демонтаж існуючої неконституційної системи має пройти через еволюцію розвитку самоорганізації населення від утворення ОСНів (будинкових, вуличних, квартальних, мікрорайонних комітетів) до утворення сільських, селищних, міських та районних у містах (з районним поділом) територіальних громад, юридичних осіб публічного права, які, в свою чергу, створять легітимні представницькі і виконавчі органи місцевого самоврядування, а також законні комунальні підприємства.
Стаття 5. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає органи самоорганізації населення (ОСН), як невід’ємну складову системи місцевого самоврядування в Україні, а закон «Про органи самоорганізації населення», визначає і гарантує їх функції, повноваження, обов’язки та відповідальність.
Лаконічний висновок
Я обираю законний шлях для поновлення конституційного ладу в країні та не фінансую геноцид… А Ви?
Сергій Філіпенко
Немає коментарів:
Дописати коментар