Про найслабшого міністра енергетики України

Ігор Насалик є найслабшим міністром енергетики за часи незалежності. Про це в ефірі програми «Коментарі» на телеканалі ZIK заявив колишній міністр із питань ЖКГ (2007-2010 рр.) Олексій Кучеренко. 

Ведуча програми зауважила, що вчора, коли Президент України Володимир Зеленський був на Львівщині, шахтарі запитували, чому не приїхав міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. Кучеренко, коментуючи це, сказав, що не вважає  Насалика міністром.

«Я говорив з багатьма експертами, і всі вони вважають, що це найслабкіший міністр енергетики за часи незалежності. Він відмовився від всіх своїх функцій або заховався. Позавчора я був на засіданні комітету, де розглядалося питання перенесення дати введення енергоринку. І те, що я там побачив – це повний колапс державного управління», – зазначив голова СВЖУ.

 Відео

Окрім цього, Кучеренко наголосив, що промова новообраного Президента була не дуже продуманою, коли він почав звинувачувати уряд.

Зокрема, на його думку, уряд Гройсмана має допрацювати до логічного кінця для того, щоб він повністю відповідав за ситуацію. Але на той момент треба зробити не інвентаризацію, як сказала команда президента, а технічний, технологічний, фінансовий аудит ситуації в країні.

 Відео

«І я з величезним бажанням готовий допомогти, наприклад, на РНБО розглянути і винести питання провалу реформ в енергетиці, газовому секторі, анбандлінгу, диверсифікації в вугільній галузі. Все, що можна, там провалено. Це право й обов’язок президента розглянути це. Не вчорашню трагедію і загибель двох шахтарів. Це ж наслідки величезної проблеми у вугільній галузі й абсолютної неефективності державного управління», – переконаний Кучеренко.

Уряд зменшив фінансування субсидій на вісім мільярдів

Уряд зменшив обсяг фінансування програми з надання субвенцій місцевим бюджетам на надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ на 13,6 млрд грн, водночас збільшивши програму з виплати субсидій у грошові формі на 5,5 млрд грн.

Про це йдеться у розпорядженні Кабміну №357-р від 22 травня 2019 року, як повідомила Спілка власників житла України.

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 22 травня ухвалив рішення скоротити суму витрат на виплату субсидій населенню з оплати житлово-комунальних послуг на 8 мільярдів гривень.

Зокрема, як зазначається у документі, уряд доручив перерозподілити кошти за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за програмою з надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ на суму 13,558 млрд грн.

Разом з тим, на 5,544 млрд грн було збільшено фінансування програми “Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі”.

Таким чином, загальне фінансування виплати субсидій населенню зменшене на 8,014 млрд грн.

Рівень розрахунків населення за спожиті житлово-комунальні послуги за січень-березень 2019 року порівняно з минулим роком зменшився на 8,1%.

СВЖУ повідомляла, що середній розмір субсидії, призначеної на одне домогосподарство в січні 2019 року зменшився в порівнянні з відповідним періодом 2018-го на 21,3%.

Верховний суд відмовив у стягненні 97 млн грн боргу АТ “Київенерго” з КП “Київтеплоенерго”

Верховний Суд відмовив Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” у стягненні з комунального підприємства столиці “Київтеплоенерго” заборгованості за поставлений компанією газ у розмірі 97,2 мільйона гривень.

Відповідна постанова Верховного Суду від 8 травня 2019 року у справі № 910/5080/18 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, як повідомляє Спілка власників житла України.

У справі № 910/5080/18 ПАТ «НАК «Нафтогаз України»звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ «Київенерго»  про стягнення 97 240 951,05 грнзаборгованості, яка виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання з оплати поставленого природного газу за договором постачання природного газу.

Ухвалою місцевого господарського суду залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Київенерго» – КП «Київтеплоенерго» та замінено відповідача у справі правонаступником – КП «Київтеплоенерго» з посиланням, зокрема, на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України від 22 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання».

Постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишила без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що цілісний майновий комплекс був повернутий власнику (територіальній громаді м. Києва, яку представляє Київська міська рада) попереднім користувачем (ПАТ «Київенерго») у зв’язку з припиненням дії угоди про реалізацію проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, на підставі якої попередній користувач володів та користувався комплексом. Із 1 травня 2018 року цілісний майновий комплекс (поставка газу на який врегульовувалася договором постачання природного газу, який укладений між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Київенерго») був переданий власником на праві господарського відання у володіння та користування іншому суб’єкту господарювання – КП «Київтеплоенерго».

У випадку передачі комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого (за умови, що кінцевим власником користувачів є різні особи) відбувається перехід зобов’язань до нового суб’єкта, а відтак і зміна особи кінцевого учасника (власника).

За таких обставин здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи – попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об’єктів теплопостачання конкретним суб’єктом господарювання – попереднім користувачем комплексу, який відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто у разі здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» з попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача буде покладений надмірний тягар відповідальності за борги іншої особи.

Водночас держава відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що поширення положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» на ці правовідносини буде мати наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування (в тому числі через створювані ним комунальні підприємства) права розпорядження своєю власністю та містить ознаки дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності, а отже, суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права.

Крім того, відповідно до змісту ухвали господарського суду міста Києва від 10.10.2018 КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником АТ “Київенерго” за договором від 27.10.2016 № 1814/1617-БО-41 постачання природного газу в частині основного боргу в сумі 1  234  994,86 грн. (тобто в сумі, яка заявлена позивачем до стягнення як основний борг у справі № 910/5080/18). Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” перераховано позивачу 1 234 994,86 грн. боргового зобов`язання на виконання умов мирової угоди.

Отже, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником ПАТ “Київенерго” лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу (з дати затвердження судом мирової угоди).

У випадку повернення цілісного майнового комплексу для вироблення теплової енергії з користування ПАТ “Київенерго” власнику, яким у цьому випадку є орган місцевого самоврядування (Рада) в особі створеного нею комунального підприємства (КП “Київтеплоенерго”), якому передано відповідне майно, зазначений власник позбавлений права відмовитися від експлуатації такого об`єкту, що свідчить про відсутність волевиявлення власника чи нового користувача комплексу на прийняття боргів попереднього власника.

У зв`язку із зазначеним, суд відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції. 

СВЖУ пропонує громадянам разом звернутися до нового Президента щодо критичної ситуації у ЖКГ

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. (стаття 3 Конституції України)

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. (стаття 102 Конституції України)

20 травня склав присягу новообраний Президент України Володимир Зеленський.

Всеукраїнська громадська організація «Спілка власників житла України» створена для об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних інтересів у житловій сфері.

Для власників житла та споживачів найважливішим є вирішення поточних проблем житлово-комунальної галузі, створення чіткого плану її розвитку та реформування, здійснення належного прогнозування наслідків змін у законодавстві.

Серед серйозних проблем галузі постали необґрунтована тарифна політика, незабезпечення повного індивідуального обліку, відсутність моніторингу системи надання послуг. Особливо слід відзначити і прискорену амортизацію житлового фонду, його застарілість та перевищення строків експлуатації, ігнорування місцевою владою аварійного стану мереж постачання.

Актуальними лишаються розробка і впровадження державних програм енергозбереження, енергоефективності та енергомодернізації будинків, забезпечення ефективного контролю та зниження втрат ресурсів.

ВГО «Спілка власників житла України» готує відкритий лист до новообраного Президента України, як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, для привернення уваги до критичної ситуації, що склалася у сфері житлово-комунального господарства як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях.

Голова СВЖУ Олексій Кучеренко прокоментував дану ініціативу у відео.

У Чернігові борги за комуналку перевищили 300 мільйонів гривень

21 травня у муніципалітеті Чернігова проаналізували динаміку заборгованості населення за послуги ЖКГ, як повідомляє Спілка власників житла України.

Керівник КП “Деснянське” Віктор Пригара повідомив, що станом на 1 січня 2019 року заборгованість по підприємству становила 5,9 млн грн, протягом січня-лютого вона залишалась на такому ж рівні. А вже з березня почала зростати і досягла 8 млн грн. На підприємстві пов’язують зростання боргів із монетизацією субсидій.

Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко звернувся до всіх чернігівців і попросив зрозуміти, до чого можуть призвести неплатежі у системі ЖКГ.

“Я би просив чернігівців: якщо ми ображаємся на ціни на газ, чи дії Президента чи Прем’єр-міністра, і ця образа відображається у несплаті за воду чи інші послуги ЖКГ, то ці посадовці не відчувають вашої несплати. А відображається вона у якості роботи системи ЖКГ по місту. Якщо не влаштовує ціна на газ – звертайтесь до Уряду, народних депутатів. Якщо ми не сплачуємо за послуги ЖКГ по місту, то це залишається чернігівською проблемою і нікого у Києві це не турбує” — зазначив Владислав Атрошенко.

Cумарні борги населення за послуги всіх комунальних ЖЕКів досягли 40 млн грн. 

За даними директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявка, заборгованість населення станом на 1 січня 2019 року за послуги підприємства становила більше 25 млн грн, а вже на 1 травня 2019 року – 30 млн грн. Фактично це 4-місячний зарплатний фонд підприємства. Із цієї цифри 8 мільйонів – це борги, яким більше 36 місяців.

Також населення станом на 1 травня 2019 року заборгувало за тепло та гарячу воду: “Облтеплокомуненерго” — 151 млн грн, “ТехНові” —  73 млн грн.

Якщо додати до цього борги населення перед ОСББ та приватними ЖЕКами, а також перед КП “АТП-2528” (5 млн грн), то сумарно чернігівці заборгували за послуги ЖКГ 306 млн грн. 

Такий рівень несплати є зарозою для вже наступного опалювального сезону. Якщо АТ “Облтеплокомуненерго” не розрахуєтья за газ із НАК “Натофгаз”, то не отримає лімітів на газ, а значить опалення у жовтні можуть просто не включити. У свою чергу, “ТехНова” не матиме за що купити вугілля. Тим більше, що обидва ці підприємства не зможуть завершити всі ремонтні та профілактичні роботи на мережах, щоб якісно підготуватись до осінньо-зимового періоду, — зазначили у міськраді.

У свою чергу, борги перед ЖЕКами, ОСББ та комунальними підприємствами загрожують колапсом міського господарству: рано чи пізно підприємствам нічим буде платити зарплату, закупляти енергоносії та матеріали.

Раніше повідомлялося, що з травня у містах почали відключати гарячу воду за борги, а днями Олексій Кучеренко у телеефірі обговорив проблему боргів та пов’язаних з цим ризиків для споживачів.

Київводоканал планує знову підвищити тарифи на холодну воду та водовідведення

ПрАТ «АК «Київводоканал» має намір здійснити підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення на 2020 рік.

Про це повідомила Спілка власників житла України. 

У компанії стверджують, що розрахунки планованих тарифів на 2020 рік проведені відповідно до вимог діючого законодавства України та постанов Нацрегулятора.

27 травня відбудеться відкрите обговорення пропозицій ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо зміни розміру тарифів на водопостачання та водовідведення Товариства на 2020 рік. Зауваження та пропозиції від фізичних, юридичних осіб та їхніх об‘єднань приймаються протягом 10 календарних днів з моменту публікації поштою, або на електронну адресу.

Пропозиції ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо встановлення на 2020 рік тарифів:

– тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів м. Києва у розмірі 25,13 грн (у т. ч. ПДВ 4,19 грн) за 1 куб. м, з них:
14,04 грн (у т. ч. ПДВ 2,34 грн) за 1 куб. м водопостачання;
11,09 грн (у т. ч. ПДВ 1,85 грн) за 1 куб. м водовідведення; 

– тариф на послугу з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)  у розмірі 27,49 грн (у т. ч. ПДВ 4,58 грн), з них:
15,35 грн (у т. ч. ПДВ 2,56 грн) за 1 куб. м водопостачання;
12,14 грн (у т. ч. ПДВ 2,02 грн) за 1 куб. м водовідведення.  

У січні цього року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила наступні проекти постанов щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік для ПрАТ «АК «Київводоканал»:

– тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 20,376 грн (у т. ч. ПДВ 3,396 грн) за 1 куб. м, з них:
10,812 грн (у т. ч. ПДВ 1,802 грн) за 1 куб. м водопостачання;
9,564 грн (у т. ч. ПДВ 1,594 грн) за 1 куб. м водовідведення.

– тариф на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у розмірі 21,756 грн (у т. ч. ПДВ 3,626 грн), з них:
11,544 грн (у т. ч. ПДВ 1,924 грн) за 1 куб. м водопостачання;
10,212 грн (у т. ч. ПДВ 1,702 грн) за 1 куб. м водовідведення.

Спілка власників житла України планує взяти участь у публічному обговоренні та надати свої заперечення та зауваження щодо запропонованої зміни тарифів.

Судова справа щодо відповідальності виконавця послуг за залиття квартири

У 2017 році декілька осіб звернулися до суду з позовом до КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири в результаті течі стояка гарячого водопостачання, тобто з системи теплопостачання.

Про це повідомляє Спілка власників житла України.


Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 вересня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивачів матеріальну шкоду у розмірі 109 850 грн та моральну шкоду по 10 000 грн кожному. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивача витрати пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 5 544 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки залиття квартири позивачів сталося внаслідок неналежного стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку, технічне обслуговування якого, покладено на КП «Харківські теплові мережі» та дійшов висновку, що залиття спірних приміщень сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності) КП «Харківські теплові мережі», а тому саме з нього підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850 грн.
У лютому 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу у зазначеній справі № 639/101/17, залишив її без задоволення, а попередні рішення судів — без змін:

[…] 06 вересня 2016 року відбулося залиття вказаної квартири.
Відповідно до акта № 198 від 07 вересня 2016 року, затвердженого начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» та складеним комісією у складі […], — 06 вересня 2016 року в квартирі за адресою […], сталася аварійна ситуація — прорив стояка гарячого водопостачання.
13 та 14 вересня 2016 року Особа звернулась до начальника дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс», директора КП «Жилкомсервіс» та генерального директора КП «Харківські теплові мережі» із заявами, в яких просила призначити комісію для проведення обстеження квартири за адресою […] та скласти акт затоплення, а також просила повідомити, на балансі кого знаходиться стояк гарячого водопостачання.
21 та 22 вересня 2016 року Особа звернулась із заявами до генерального директора КП «Харківські теплові мережі» та Харківського міського голови, в яких просила допомогти їй з вирішенням питання щодо відшкодування шкоди внаслідок залиття.
На вказані звернення, Особа отримала відповіді КП «Жилкомсервіс» від 28 вересня 2016 року, КП «Харківські теплові мережі» від 17 та 30 вересня 2016 року та Департаменту комунального господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 05 жовтня 2016 року, згідно з якими їй було рекомендовано звернутися до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи КП «Харківські теплові мережі» про те, що відповідальним за завдану шкоду є КП «Жилкомсервіс» необгрунтовані та не грунтуються на законі.
Такі висновки суди попередніх інстанцій зробили з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закону) *.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: […].
Відповідно до підпунктів 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності — укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів.
Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків — КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» — як виконавця послуг з їх утримання.
[…]
Стаття 29 Закону визначає, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків — КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що балансоутримувач зобов’язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону балансоутримувач зобов’язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.
Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону встановлено обов’язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до положень статті 25 Закону, управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Як встановлено судами попередніх інстанції 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (виконавець) було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель зобов’язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги.
Пунктами 2.3.2 та 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов’язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.
Крім того, сторонами не заперечувалось, що актом огляду жилого будинку […] встановлено, що залиття квартири позивача мало місце в результаті течі стояка гарячого водопостачання.
[…]
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
[…]
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
У зв’язку з тим, що залиття квартири позивачів сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності), а саме неналежного стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку технічне обслуговування якого, як було зазначено вище покладено на КП «Харківські теплові мережі», суди дійшли висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі»підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850,00 грн.
За правилами передбаченими ст. ст. 16, 23 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди. […]
Отже, суди дійшли висновку про те, що саме КП «Харківські теплові мережі» є організацією, яка здійснює гаряче водопостачання та зобов’язана забезпечувати надійне постачання відповідно до умов договорів і стандартів та з розміром відшкодування моральної шкоди, визначеного районним судом, оскільки висновки суду з цього приводу відповідно до статті 263 ЦПК України є законними і обґрунтованими.
Зазначений правовий висновок містяться у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28 березня 2018 року (638/9832/15-ц) щодо застосування вказаних норм права. […]
Отже, доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на них не покладено обов’язків, порушення чи невиконання яких призвело до залиття кватири позивача, відтак вони не являються належним відповідачем, спростовуються матеріалами справи та вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги». […]

* Варто зазначити, що у судових рішеннях застосовується ще “стара” редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (від 24.06.2004 № 1875-IV), однак важливим є сам принцип притягнення до відповідальності виконавців послуг у певному порядку.
Слід звернути увагу, що у даній справі ситуація стосувалася саме системи водо/теплопостачання у будинку (загальної), у той час як утримання та ремонт внутрішньоквартирних мереж є обов’язком її власника.
У 2018 році СВЖУ публікувала консультацію щодо дій при залитті квартири.

Закон о ЖКХ: зачем людей загоняют в ОСМД и как это скажется на тарифах

Некоторые пункты нового закона являются смешными и заранее невыполнимыми, а в целом закон в настоящий момент носит скорее декларативный характер.

1 мая 2019 года после двухлетней подготовки и внесения правок наконец-то вступил в действие закон О жилищно-коммунальных услугах. Власти на протяжении длительного времени всячески расхваливали этот документ, уверяя общественность в том, что он является весьма революционным.

Так вице-премьер-министр регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадий Зубко считает, что этот документ запускает рынок жилищно-коммунальных услуг, устанавливает четкие правила взаимоотношений между потребителями и поставщиками услуг. Это, по мнению высокого чиновника, дает потребителям механизм защиты своих прав.

З травня у містах почали відключати гарячу воду

У Рівному та Чернігові з 1 травня відключене гаряче водопостачання через борги за газ, а з 7 травня для економії вимкнуть гаряче водопостачання у Броварах.

Про це повідомляє Спілка власників житла України.

З 1 травня у Рівному припинене централізоване гаряче водопостачання, поінформувала прес-служба ТОВ “Рівнетеплоенерго”.

У повідомленні постачальника вказано, що враховуючи погіршення економічної ситуації на підприємстві через борги споживачів за одержані послуги, а також через несподіване підняття ціни на газ з боку НАК “Нафтогаз” на 15% для теплопостачальних підприємств із 1 травня, після численних попереджень, централізоване гаряче водопостачання у місті припинене.

Зазначається, що виняток становлять споживачі, які отримують гарячу воду від котелень на твердому паливі, оскільки “це єдина наразі можливість продовжувати підігрів води у міжопалювальний період”.

Поновлення гарячого водопостачання усього міста буде відновлене за позитивної динаміки сплати за отримані послуги, а також після переведення необхідної кількості котелень на тверде паливо, — додали на підприємстві.

Водночас у Чернігові половина міста залишилася без гарячої води через відсутність запасу газу. Причина – велика заборгованість за надані послуги з боку чернігівців і чернігівських підприємств.

“Сьогодні у багатоповерхівки, які обслуговує АТ “Облтеплокомуненерго”, припинено подачу гарячої води. Причина: у підприємства відсутні ліміти газу на травень з причини боргів. Наразі без гарячої води 469 багатоповерхових будинків, це 39 тисяч квартир. Із них майже 22 тисячі квартир мають електробойлери чи колонки”, – повідомили в прес-службі Чернігівської міськради.

За словами голови правління АТ “Облтеплокомуненерго” Віктора Геращенка, споживачі заборгували компанії майже 150 мільйонів за спожите тепло та гарячу воду.

Прес-служба НАК Нафтогаз повідомила, що рішення про відключення гарячого водопостачання ухвалено через низькі показники розрахунків компаній ТОВ “Рівнетеплоенерго” і ПАТ “Облтеплокомуненерго” (Чернігів) за газ.

Заборгованість “Рівнетеплоенерго” за попередні місяці складає 285,4 млн гривень. Для відновлення гарячого водопостачання компанія повинна сплатити 60,6 млн гривень і підписати з Нафтогазом угоду.

Підприємство “Облтеплокомуненерго” (Чернігів) заборгувало 428,2 млн гривень, що не відповідає вимозі Кабміну в частині мінімально необхідного рівня розрахунків. Для відновлення постачання газу компанія мусить сплатити 146,6 млн гривень.

З 7 травня у Броварах вимкнуть централізоване гаряче водопостачання до осені.

За словами керівника комунального підприємства «Броваритепловодоенергія» Василя Андреєва, причина відключення – економічна. Адже дуже багато мешканців встановили собі бойлери і не розбирають гарячу воду.

“Так, наприклад, на всій Геологорозвідці за добу беруть лише 16 куб. м, а на Інтернаті – 32 куб. м. У результаті, залишення гарячого водопостачання на місяць після вимкнення опалення завдало комунальному підприємству збитків орієнтовно у 3 млн грн.” — розповів Андреєв.