Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 травня 2018
року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Харківської
області від 26 вересня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивачів
матеріальну шкоду у розмірі 109 850 грн та моральну шкоду по 10 000 грн
кожному. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з КП «Харківські
теплові мережі» на користь позивача витрати пов’язані з проведенням
експертизи у розмірі 5 544 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з
того, що оскільки залиття квартири позивачів сталося внаслідок
неналежного стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення
та гарячого водопостачання в спірному будинку, технічне обслуговування
якого, покладено на КП «Харківські теплові мережі» та дійшов висновку,
що залиття спірних приміщень сталося внаслідок винних дій (протиправної
бездіяльності) КП «Харківські теплові мережі», а тому саме з нього
підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального
збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850 грн.
У лютому 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої
судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу
у зазначеній справі № 639/101/17, залишив її без задоволення, а
попередні рішення судів — без змін:
[…] 06 вересня 2016 року відбулося залиття вказаної квартири.
Відповідно до акта № 198 від 07 вересня 2016 року, затвердженого
начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» та складеним комісією у
складі […], — 06 вересня 2016 року в квартирі за адресою […], сталася аварійна ситуація — прорив стояка гарячого водопостачання.
13 та 14 вересня 2016 року Особа звернулась до начальника
дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс», директора КП «Жилкомсервіс» та
генерального директора КП «Харківські теплові мережі» із заявами, в яких
просила призначити комісію для проведення обстеження квартири за адресою […] та скласти акт затоплення, а також просила повідомити, на балансі кого знаходиться стояк гарячого водопостачання.
21 та 22 вересня 2016 року Особа звернулась із заявами до
генерального директора КП «Харківські теплові мережі» та Харківського
міського голови, в яких просила допомогти їй з вирішенням питання щодо
відшкодування шкоди внаслідок залиття.
На вказані звернення, Особа отримала відповіді КП
«Жилкомсервіс» від 28 вересня 2016 року, КП «Харківські теплові мережі»
від 17 та 30 вересня 2016 року та Департаменту комунального господарства
виконавчого комітету Харківської міської ради від 05 жовтня 2016 року,
згідно з якими їй було рекомендовано звернутися до суду із позовом про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок
залиття.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з
висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того,
що доводи КП «Харківські теплові мережі» про те, що
відповідальним за завдану шкоду є КП «Жилкомсервіс» необгрунтовані та не
грунтуються на законі.
Такі висновки суди попередніх інстанцій зробили з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями,
споживачами у процесі створення, надання та споживання
житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про
житлово-комунальні послуги» (далі – Закону) *.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 19 Закону учасниками відносин у
сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець,
виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних
послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від
цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або
виробником.
Відповідно до статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: […].
Відповідно до підпунктів 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою
підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому
за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна,
забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування
населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом
діяльності — укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними
послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і
виконанням умов договорів.
Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено
виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної
власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком,
спорудою або групою будинків — КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і
споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП
«Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода»,
КСП «Харківгорліфт» та інші.
Вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» — як виконавця послуг з їх утримання.
[…]
Стаття 29 Закону визначає, що договір на надання житлово-комунальних
послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири,
орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою
ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає
договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня
2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді
міста Харкова» визначено виконавців житлово-комунальних послуг у
житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста
Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків — КП
«Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових
територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП
«Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що балансоутримувач
зобов’язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання
на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене
договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну
та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до
законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або
укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити
умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів
відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;
забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на
його балансі.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону балансоутримувач
зобов’язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і
поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів,
норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання
майна, що передані на його баланс.
Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону встановлено обов’язок
управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних,
капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених
стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та
регламентів.
Відповідно до положень статті 25 Закону, управитель має право,
зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в
порядку, встановленому законом.
Як встановлено судами попередніх інстанції 13 лютого 2012 року між КП
«Жилкомсервіс» (управитель) та КП «Харківські теплові мережі»
(виконавець) було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого
замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок надання послуг з
утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині
технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального
опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та
обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення
аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель
зобов’язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі»
надані послуги.
Пунктами 2.3.2 та 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець
зобов’язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного
обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному
технічному стані, здійснювати технічне обслуговування
внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних
ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим
договором.
Крім того, сторонами не заперечувалось, що актом огляду жилого будинку […] встановлено, що залиття квартири позивача мало місце в результаті течі стояка гарячого водопостачання.
[…]
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про
житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування
збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його
життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання
житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій
завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на
їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо
договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або
більшому розмірі.
[…]
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання
позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України,
відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,
діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або
юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної
особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа,
яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе,
що шкоду завдано не з її вини.
У зв’язку з тим, що залиття квартири позивачів сталося
внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності), а саме неналежного
стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого
водопостачання в спірному будинку технічне обслуговування якого, як
було зазначено вище покладено на КП «Харківські теплові мережі», суди
дійшли висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі»підлягає
стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку,
встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850,00 грн.
За правилами передбаченими ст. ст. 16, 23 ЦК України, способами
захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування
моральної (немайнової) шкоди. […]
Отже, суди дійшли висновку про те, що саме КП «Харківські теплові
мережі» є організацією, яка здійснює гаряче водопостачання та
зобов’язана забезпечувати надійне постачання відповідно до умов
договорів і стандартів та з розміром відшкодування моральної шкоди,
визначеного районним судом, оскільки висновки суду з цього приводу
відповідно до статті 263 ЦПК України є законними і обґрунтованими.
Зазначений правовий висновок містяться у постанові колегії суддів
Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28
березня 2018 року (638/9832/15-ц) щодо застосування вказаних норм
права. […]
Отже, доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те,
що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи
договорами на них не покладено обов’язків, порушення чи невиконання яких
призвело до залиття кватири позивача, відтак вони не являються належним
відповідачем, спростовуються матеріалами справи та вимогами Закону
України «Про житлово-комунальні послуги». […]
.
Немає коментарів:
Дописати коментар