Кияни оскаржують комунальні тарифи в судах

У Києві громадські активісти намагаються через суд скасувати рішення Київської міської держадміністрації про підвищення квартплати вдвічі з 1 липня 2017 року (розпорядження КМДА №668 від 6 червня 2017 року).

Олексій Кучеренко з позовною заявою біля Окружного адмінсуда м. Києва

Так, ще в кінці липня екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко написав на своїй сторінці в Facebook, що подав до суду на міську владу, яка хоче, за його підрахунками, зібрати з киян додатково 1,5 млрд грн.

Про намір судитися заявив і голова правління Центру захисту прав громади Голосієво Арсеній Пушкаренко. За його словами, і до підвищення тарифу якість послуг з утримання будинків і прибудинкових територій тільки погіршувалася, а самі послуги надавалися не в повному обсязі.

Які перспективи подібних позовів і як правильно судитися з приводу підвищення тарифів.

Які права мають громадяни

За словами юристів, будь-який споживач комунальних послуг може оскаржити рішення КМДА про встановлення нових тарифів. Для цього необхідно сплатити судовий збір. Наприклад, при наявності позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, розмір судового збору становитиме 640 грн. І звернутися з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

«Кодекс адміністративного судочинства України дає право кожному громадянину звернутися до адміністративного суду, якщо громадянин вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені його права, свободи чи інтереси (ч.1 ст.6 КАС України)», – розповів молодший юрист, Eterna Law Антон Соколов.

Крім цього, Конституцією України прямо передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування (ст. 55).

Згідно ч. 2 ст. 171 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано. Іншими словами, споживач повинен користуватися послугою, тарифи на яку встановлені нормативним актом НКРЕКП або органами місцевої влади. Як доказ цього факту можна прикласти квитанцію про оплату цих послуг.

Як зазначає адвокат Адвокатського об’єднання «Бауман Кондратюк» Андрій Потопа, в позові потрібно обов’язково обґрунтувати, в чому незаконність нормативно-правового акта, яким затверджено тарифи і яким чином відповідний акт зачіпає інтереси споживача.

«Потрібно правильно визначити предмет позову: що заперечуємо, хто є належним відповідачем і які позовні вимоги пред’являємо для захисту своїх порушених прав», – розповів адвокат Андрій Потопа.

За словами юриста ЮФ ILF Михайла Баннова, українці часто роблять помилки, неправильно вибираючи суд або відповідача. Неправильно формулюють позовні вимоги, пропускають 6-місячний термін на оскарження рішень, і не клопочуть про проведення економічної експертизи.

«Наприклад, належним відповідачем у справі про оскарження тарифу на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій може бути лише орган місцевого самоврядування, а не комунальне підприємство, яке надає ці послуги. У справі про оскарження тарифу на електроенергію для населення належним відповідачем буде НКРЕКП, а не обленерго», – розповів Михайло Баннов.

Що можна оскаржувати

За словами Андрія Потопи, умовно справи даної категорії можна розділити на три групи. Перше – адміністративні суперечки за актами, якими встановлено тарифи для всіх споживачів. Друге – оскарження нормативно-правових актів (повністю або частково), якими встановлені тарифи на послуги, пов’язані з утриманням житлових будинків. Наприклад, прибирання сходових майданчиків та ін.

Нарешті, є суперечки, коли при наданні комунальних послуг конкретному споживачеві не були враховані індивідуальні пільги (учасники АТО, чорнобильці та інші пільгові категорії).

Як зазначає Антон Соколов, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним або таким, що не відповідає вимогам документа вищої юридичної сили (наприклад, невідповідність розпорядження вимогам закону).

«Оскільки розпорядженням КМДА №668 встановлено окремі тарифи для кожного комунального підприємства і по кожному будинку окремо, суд може визнати незаконним розпорядження як цілком, так і в частині конкретного будинку», – пояснює Антон Соколов.

За словами Михайла Баннова, доводити правомірність свого рішення буде сама КМДА. Але споживач повинен підготуватися і прикласти до судового позову свої докази: контррозрахунки з економічного обґрунтування витрат на послуги, документи від місцевих друкованих ЗМІ, КМДА і обслуговуючих організацій. Які підтверджують, що був порушений порядок повідомлення споживачів про перегляд тарифів. Також можна підготувати заяву про проведення спеціальної економічної експертизи, щоб спростувати розрахунки КМДА.

«Суд може скасувати рішення органу місцевого самоврядування або НКРЕКП про встановлення тарифів повністю або частково. Не можна добитися скасування тарифу лише для одного споживача (наприклад, для власника квартири в будинку)», – розповів Михайло Баннов.

На що тиснути

Як зазначає Андрій Потопа, важливе доказове значення має дотримання процедури їх затвердження.

«Наприклад, в категорії справ про тарифи для багатоквартирних будинків потрібно пам’ятати, що організації, які надають послугу з утримання будинків, повинні довести до відома споживачів інформацію про перелік послуг, що входять до їх складу», – каже адвокат.

Влада повинна оприлюднити вартість послуг і обґрунтувати причини зміни тарифу. Зокрема, вказати чинний тариф і відсоток відшкодування собівартості послуги, а також плановий економічно обґрунтований тариф, дату і причини перегляду.

І донести цю інформацію до споживача – або на офіційному сайті органу місцевого самоврядування, або в друкованому органі місцевої влади. А також в кожному конкретному будинку, в під’їздах будинків і біля них.

«Порушення цього порядку є підставою для скасування рішення, яке оскаржується. При цьому позивач не обмежений у виборі арсеналу доказів для обґрунтування своїх вимог. Наприклад, одним з таких доказів може бути висновок експертизи, яким буде встановлено економічну необґрунтованість тарифів і інше», – розповів Андрій Потопа.

Відповідальність за якість

У разі неповного надання послуг або коли їх вартість, на думку громадянина, не відповідає обсягу, якості або змісту, він має право на перерахунок розміру плати. Для чого необхідно подати виконавцю акт-претензію.

Якщо перевірка покаже правоту мешканця, то проводиться перерахунок протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії. Причому не тільки для заявника, а й для всіх мешканців будинку, яким не були надані послуги.

«Таким чином, акт-претензія може бути колективною, і гроші отримають усі мешканці будинку. Аналіз судової практики дозволяє зробити висновок, що більшість позовів про стягнення безпідставно отриманих виконавцем коштів, підлягають задоволенню. У таких категоріях справ позивачем зазвичай виступає об’єднання мешканців будинку», – розповів Олександр Навальний.

Юристи наводять приклади успішного судового оскарження розміру плати за комуналку. Наприклад, можна згадати скасування рішень про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області від 22 жовтня 2014 року.

А також Крижанівської сільради Комінтернівського району Одеської області від 30 грудня 2011 року. У першому випадку справа дійшла до Вищого адміністративного суду, який в кінці минулого року залишив рішення Ладижинського міського суду в силі. Є успішні справи і в столиці.

Костянтин Симоненко