В "Слузі народу" пояснили, чому провалилася реформа ЖКГ

В Україні реформа сфери житлово-комунального господарства (ЖКГ), яка проводилася кілька років, за фактом провалилася.

Про це розповіла голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Людмила Буймістер (фракція “Слуга народу”).

Вона пояснила, що головною метою реформи було створення ринку комунальних послуг, але досягти цього не вдалося.

“Де факто реформа провалена, тому що філософія, яка закладалася в реформу ринку комунальних послуг, – це те, щоб з’явився сам цей ринок. Ринок у нас не з’явився, і є дуже багато недосконалих механізмів, про які можна запитати директора якого завгодно ЖЕКу або ОСББ, – механізмів, які не просто не дають цьому ринку розвиватися”, – вважає Буймістер.

За її словами, у фракції підготували законодавчі зміни до закону про ринок ЖКП, щоб врегулювати спірні питання.

“У нас, наприклад, не визначено статус деяких активів, які розташовані всередині будинку, або мереж, які підходять до будинку. Хто за них повинен відповідати, хто повинен платити? Чому, наприклад, жителі багатоквартирних будинків повинні платити за прибудинкову територію, яка їм не належить? Всі ці питання залишилися без вирішення, але гірше того, що в тарифах вони якимось чином відображені. Тому люди оплачують, не розуміючи навіть як це проконтролювати”, – пояснила Буймістер.

* * *

«СВЖУ» з'ясувала, як ставляться до реформи "осббізації" українці і чому не хочуть створювати ОСББ, а також дізналася, які проблеми діяльності ОСББ хвилюють і відштовхують мешканців будинків.

• ОСББ не має стосунку до сумісної власності (будинку) і представляє лише співвласників квартир.
• ОСББ не є ефективною формою управління будинком, це взагалі незрозуміла форма за своєю суттю і призначенням. Наприклад, ОСББ не є господарюючим суб'єктом. За формою ОСББ це громадська організація.
  
• Будинок це складний інженерний об'єкт, який потребує кваліфікованої експлуатації та професійного технічного обслуговування - ОСББ нездатне цього забезпечити.
• ОСББ не несе відповідальності ні за що: ні за технічний стан будинку, ні за безпеку проживання в ньому. 
• Будинком керують некомпетентні випадкові люди. Адже часто керують не найняті кваліфіковані менеджери, а сусіди по принципу «довіряємо своєму». Це призводить до того, що управління здійснюється по-дилетантські, не враховується ряд факторів і обов’язкових витрат.
  
• Безвідповідальність голів ОСББ. Люди не вірять головам ОСББ. У членів ОСББ немає механізмів захисту від свавілля голів ОСББ, контролю та вливу на них. У випадку зловживань або крадійства - голови ОСББ залишаються безкарними.
• Внески на утримання будинків мають примусовий характер, вони економічно не обгрунтовані, ніхто не звітує за їх використання і не несе відповідальності. Внески не є послугою. Якщо немає договірної послуги з обов'язками сторін - немає відповідальності і якості.
• ОСББ не здатне вирішити серйозних проблем будинку. 
• В результаті непрофесіоналізму і невдалого обслуговування будинок швидко стає занедбаним, а квартири в ньому втрачають ринкову вартість.
  
• Власники квартир вимушені витрачати багато особистого часу на вирішення питань управління. Люди не хочуть витрачати час на  збори, вирішувати "колгоспом" незрозумілі їм проблеми ЖКГ і займатись "самозабезпеченням" - вони хочуть заплатити за справедливим тарифом і отримати якісну послугу.
• Загальні збори ОСББ у формі колгоспу - дуже невдала форма для прийняття кваліфікованих рішень. 
• Тривалість процедури ухвалення рішень, оскільки законодавством передбачено, що рішення приймається 2/3 частини голосів загальної кількості мешканців.
• Мешканці не хочуть виконувати недотепні рішення "зборів" - вони хочуть виконувати зрозумілі і загальні для всіх правила проживання.
  
• Немає відшкодування пільг та субсидій на оплату "внесків".
  
• Загальний досвід діяльності ОСББ в Україні має негативний характер і свідчить про те, що вони здебільшого створені на папері і не працюють. Поодинокі випадки їх "успішної" діяльності лише підтверджують це правило. 
• Економіка моделі "один будинок обслуговує одна юридична особа" неспроможна. "Нульова" рентабельність починається при обслуговуванні щонайменше 20-и БКБ. Через це навіть для середнього будинку неможливо утримувати цілодобову диспетчерську і всіх необхідних дому фахівців. Купувати якісну імпортну техніку для обслуговування будинку також накладно.
• На практиці до 20% мешканців накопичують заборгованість, що призводить до несвоєчасного обслуговування інженерного обладнання будинку, невиплат заробітної плати персоналу і як наслідок втрати кваліфікованих кадрів.
• Самостійно доводиться вирішувати питання стягнення заборгованості з недобросовісних сусідів – це не тільки втрачений час, а й додаткові витрати на судові тяганини.
• Висока ймовірність посваритися з багатьма сусідами, особливо в питанні оплати комунальних послуг та формування витрат.

Чому ОСББ по суті - це громадська організація? До основних ознак громадських організацій традиційно відносять:

• незалежність від урядових органів;
• добровільність об'єднання членів;
• відсутність майнового інтересу членів;
  
• наявність внесків;
  
• відсутність прибутку (некомерційність);
• організаційна єдність;
• самоврядування.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени громадського об'єднання (ОСББ також) не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями.