Кондомініум – зарубіжний досвід

Багато фахівців в пошуках вирішення проблем, пов’язаних з управлінням житловим фондом, неодноразово зверталися до зарубіжного досвіду. У західних країнах, де в житловій сфері історично переважає приватний сектор, застосовуються різні системи управління нерухомістю, включаючи і самоврядування власників в кондомініумі.

Слово «кондомініум» походить з латинської мови, воно утворено додаванням префікса con- «разом» до слова dominium – «володіння» і означає «спільне володіння». Цьому терміну майже дві тисячі років, а сама ідея кондомініуму зародилася в часи Римської імперії, коли сенат прийняв закони, які дозволяли громадянам володіти окремими житловими приміщеннями в міських «багатосімейних» будинках. У Середні віки кондомініуми існували в Європі в основному в німецьких містах-фортецях, які служили притулком від нападів супротивників в міжусобних війнах.

Після Середньовіччя ця форма власності відійшла на другий план аж до початку двадцятого століття. Тоді в Західній Європі знову з’явилися кондомініуми через дефіцит землі в містах. Потім цей підхід поширився на країни Латинської Америки і Пуерто-Ріко, де в 1951 році були прийняті закони, які створили правові рамки для кондомініумів. Закон Пуерто-Ріко склав основу закону про кондомініум, прийнятого Конгресом США в 1961 році.

Після цього кондомініуми, як тип житлових комплексів, в яких одночасно присутня приватна власність на квартири та нежитлові приміщення і спільна часткова власність на місця загального користування, набули широкого поширення в багатьох країнах світу. Найбільш істотну частину житлового фонду кондомініуми складають в США і Мексиці, також вони поширені в країнах Західної Європи. З початку дев’яностих років кондомініуми з’явилися і в країнах Східної Європи: Польщі, Угорщині, Словенії, Україні та інших.

ОСББ - НІ, ЖИТЛОВІ ТОВАРИСТВА ТАК!

Днями відбувся форум з питань розробки нової житлової політики.

На жаль, мене - провідного фахівця в цій галузі, туди не запросили. Якби я там був, то озвучив би три наступні тези:

1. Треба визнати що так звана "Житлова реформа", яка мала забезпечити тотальну осббізацію, з тріском провалилася. Це знущання над людьми більше нагадувало жорстокий соціальний експеримент - чи здатні колгоспи управляти житлом.

2. Житлова політика має грунтуватися на забезпеченні права власності на багатоквартирні будинки. Не у вигляді колгоспів - ОСББ, а у вигляді житлових товариств за типом кондомініумів. Законом від 1992 року "Про приватизацію державного житлового фонду" держава передала громадянам право власності на квартири, але багатоквартирні будинки мешканцям цих будинків досі фактично не належать. Вони мають належати житловим товариствам (бути у них на балансі).
Осббізація "не виховала" ефективного власника, тому що не було власників. Немає власників - немає прав і відповідальності. "Власність зобов'язує" - Ст. 13 Конституції України.

3. Міста і села складаються з будинків. Тому відповідати за них мають місцеві ради. На жаль, під час експерименту з осббізацією міські голови скинули будинки з балансів місцевих рад в нікуди, і сьогодні вони нікому не належать, ніхто за них не відповідає. Тепер там хаос і свавілля монополістів.
Нова житлова політика має забезпечити відповідальність місцевого самоврядування за стан і утримання житлового фонду.
Держава має здійснювати контроль і нагляд за своїм найвагомішим активом - житловим фондом і створювати фінансові механізми його підтримки та розвитку.
В преамбулі до житлової політики треба зазначити що метою існування держави і місцевого самоврядування є забезпечення комфортного проживання українців на території країни - і це в першу чергу вирішення всіх проблемних питань що виникають у зв'язку з експлуатацією та утриманням житлового фонду.

ОСББ - НІ, ЖИТЛОВІ ТОВАРИСТВА ТАК! 

Заступник голови Правління СВЖУ  Микола Чорний

Читайте також:  Сергій Філіпенко: ОСББ? Ні, я не фінансую ГЕНОЦИД!

Персональні дані, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом, — ВП ВС

Співвласник багатоквартирного будинку звернувся до ОСББ з вимогою надати йому для ознайомлення статут, фінансові звіти, протоколи загальних зборів з додатками, протоколи засідання правління, книгу обліку членів і документи, які, на його думку, стосуються діяльності ОСББ, а також надати можливість робити з них виписки та копії.

Персональні дані, отримані об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб не підлягають наданню ОСББ для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація, згода на поширення якої не надавалась у встановленому законом порядку.

ОСББ має надати співвласнику для ознайомлення документи та інформацію, визначені законами України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також статутом ОСББ, з вилученням із них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації.

На цьому акцентувала Велика Палата Верховного Суду.