КСУ визнав створення НКРЕКП неконституційним

Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційними низку положень Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. У справі, яка розглядалася за поданням 46 народних депутатів, КСУ вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.

 Про це повідомила Спілка власників житла України.

Як повідомляється, КСУ визнав, що утворивши НКРЕКП своїм указом, п’ятий президент України Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки повноваження президента вичерпно визначені Конституцією, яка не передбачає його права створювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.

Крім того, суд вирішив, що визначений відповідним законом статус НКРЕКП не відповідає Конституції. З аналогічного питання КСУ висловлював свою позицію ще у 2000 році у справі щодо конституційності Закону “Про природні монополії”.

У законі передбачено, що НКРЕКП є постійним незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент. Водночас, за своїми функціями, завданнями і повноваженням НКРЕКП по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів.

* * *

Оновлено, 14:26: Конституційний Суд України офіційно опублікував рішення:

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 1512, 152, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 35, 65, 66, 74, 84, 88, 89, 91, 92, 94 Закону України „Про Конституційний Суд України“ Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), абзац п’ятий частини третьої статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII.

2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII.

3. Частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

4. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено.

* * *

Звертає увагу і те, що дана справа перебувала на розгляді суду з 2017 року. Протягом 2018-2019 роках, коли головою КСУ був Станіслав Шевчук, розгляд цієї справи було фактично заблоковано. Дійшло до того, що ряд суддів КСУ відкрито звинувачували тодішнього голову у маніпулюванні розглядом цієї справи.

Як відомо, діяльність НКРЕКП у період президентства Петра Порошенка була пов’язана з багатьма скандалами. Її звинувачували у схвалені рішень в інтересах тодішнього президента, його оточення та певних олігархічних груп, зокрема запровадження відомої формули “Роттердам+” (затверджена НКРЕКП у березні 2016 р.). Останнім часом у НКРЕКП виникла значна кількість спорів з облгазами щодо застосування “морозних коефіціентів”, виробничо-технологічних втрат та встановлення тарифів.

Слід звернути увагу, що голова Спілки власників житла України, екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко неодноразово наголошував, що НКРЕКП була створена в незаконний спосіб.

Нагадаємо, НКРЕКП утворив президент Петро Порошенко указом від 27 серпня 2014 року №694. Пізніше – 22 вересня 2016 року – Верховна Рада прийняла Закон “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, яким було передбачено, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент.

Уряд перевірить процес ціноутворення «Нафтогазу»

Прем’єр-міністр України ініціює створення міжвідомчої робочої групи, до якої увійдуть представники Рахункової палати, фіскальних служб та інших відомств, а також народні депутати, з метою перевірки процесу ціноутворення на газ з боку НАК «Нафтогаз України».

Про це Володимир Гройсман сказав під час засідання Кабінету Міністрів, як повідомляє Спілка власників житла України.

Він наголосив, що постійні маніпуляції з ціною на газ для населення, а також ситуація, коли вартість газу для промисловості є нижчою, аніж ціна для населення – вимагає втручання і подальшого роз’яснення.

«Сьогодні ми ухвалюємо рішення, яке їх (керівництво НАК «Нафтогаз України») поверне на землю. Вони накрутили ціни до 8800 (грн за тисячу кубометрів газу) по деяких регіонах. Знову будуть тикати пальцями, що це Уряд зробив чи хтось ще? Ні, це зробив «Нафтогаз»! І я наголошую, що ніхто це терпіти не буде. Ми говорили це неодноразово, – сказав Володимир Гройсман – Що передбачає сьогодні ринкова ціна? Газ має коштувати в червні біля 8 тис. грн (за тисячу кубометрів), в липні 7700 грн, а не 8800 грн. Оце той коридор, який повністю відповідає ринковій ціні».

За словами глави Уряду, одним з сьогоднішніх рішень Кабінету Міністрів стане зобов’язання НАК знизити ціни.

«І друге рішення – звернутися до Рахункової палати, АМКУ, ДФС, Аудиторської служби – створити спільну групу по перевірці формування ціни газу всередині «Нафтогазу». Якщо НАК не відкриє документи, почому вони купують газ, як транспортують, як калькулюють і продають, буду вважати, що вони приховують маніпуляції і фальсифікації формування ціни. Я наголошую на цьому! Має все бути відкрито, роз’яснено. Кожен контракт – відкритий і зрозумілою мовою», –  додав Володимир Гройсман.

Він також поставив вимогу керівництву НАК «Нафтогаз України» вже в найближчий час представити прогноз подальшого зниження ціни на газ – відповідно до світових ринкових тенденцій.

Раніше НКРЕКП встановила нові тарифи для Укртрансгазу, тому в кожній області України діятиме своя ціна на газ для побутових споживачів.

НКРЕКП дозволила не облаштовувати деякі лічильники засобами дистанційної передачі даних

17 травня 2019 року на засіданні НКРЕКП прийнято постанову № 750 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494».

За цією постановою звільнено власників комерційних вузлів обліку природного газу з лічильниками типорозмірів G-1,6, G-2,5, G-4, G-6 та річний обсяг обліку природного газу яких менше 10 тис. м3, від обов’язку встановлювати на власних комерційних вузлах обліку засоби дистанційної передачі даних.

Норми зазначеної постанови направлені на забезпечення захисту прав споживачів природного газу, зокрема представників малого бізнесу, бюджетної сфери та релігійних організацій.

Прийняттю постанови передувало проведення Регулятором аналізу ситуації щодо облаштування комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних, за результатами якого було виявлено, що на об’єктах непобутових споживачів з річним обсягом споживання природного газу менше 10 тис. м3 в основному встановлені комерційні вузли обліку, які організовані на базі побутового лічильника газу, та в яких відсутня технічна можливість зняття інформації для її подальшої передачі Оператору ГРМ.

Облаштування таких вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних потребує здійснення комплексу заходів, зокрема розробка проекту, заміна лічильника, встановлення відповідного модему тощо. Зазначені заходи в свою чергу призводять до обтяжливих вимог як технічного, так і фінансового характеру, що фактично унеможливлює таке встановлення.

Прийняте рішення дозволить зменшити фінансове навантаження на споживачів природного газу,  зокрема представників малого бізнесу, бюджетної сфери та релігійних організацій шляхом звільнення від обов’язку встановлювати на власних комерційних вузлах обліку засоби дистанційної передачі даних.

Нагадаємо, що пунктом 1 глави 3 розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначено, що з метою удосконалення системи комерційного обліку природного газу, підвищення рівня достовірності вимірювання об’єму природного газу комерційними вузлами обліку в газорозподільних системах та для забезпечення належної організації добового балансування на ринку природного газу України Оператори ГРМ та їх суміжні суб’єкти ринку природного газу, зокрема споживачі, повинні здійснювати відповідні заходи з організації та облаштування комерційних вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних.

Відтепер пункт 2 цієї ж глави викладений у редакції: «Власники комерційних вузлів обліку (крім побутових споживачів із річним споживанням до 10 тис. м куб.; крім власників комерційних вузлів обліку природного газу з лічильниками типорозмірів G-1,6, G-2,5, G-4, G-6 та річний обсяг обліку природного газу яких менше 10 тис. м куб.) зобов’язані в установленому законодавством порядку забезпечити організацію та облаштування на власних комерційних вузлах обліку засобів дистанційної передачі даних.»

У регіонах зростають тарифи на воду

Постачальники підвищують тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення на 2020 рік, повідомляє Спілка власників житла України.

Черкаси

КП «Черкасиводоканал» офіційно затвердило тарифи на холодне водопостачання та водовідведення на 2020 рік. Повідомляється, що тарифи зростуть на 35-45%.

У підприємстві зазначають, що 23 травня 2019 року, на виконання вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 302, Комунальним підприємством «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради подано до НКРЕКП розрахунки тарифів на комунальні послуги на 2020 рік.

Тижнем раніше, 17 травня 2019 року, на виконання вимог постанови Нацкомісії від 30.06.2017 № 866 проведено відкрите обговорення (відкрите слухання) щодо встановлення тарифів на холодну воду на 2020 рік.

Згідно з розрахунками, для населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, послуга з централізованого постачання холодної води повинна скласти 11,53 грн/куб. м (без ПДВ), а послуга центрального водовідведення – 8,43 грн/куб. м (без ПДВ). Для мешканців приватного сектору, бюджетних організацій та інших послуга з централізованого постачання холодної води складе 10,83 грн/куб. м (без ПДВ), з централізованого водовідведення – 7,9 грн/куб. м (без ПДВ).

Суми

У Сумах з 1 червня змінюються тарифи на холодну воду для мешканців приватного сектору.

Інформація про зміну тарифів на послуги на 2019 рік оприлюднена в газеті «Урядовий кур’єр» від 30.05.2019 № 100 і вона набуває чинності 1 червня 2019 року.

Відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» від 28.05.2019 № 804 тарифи для мешканців приватного сектору та бюджетних організацій складають:

• на централізоване водопостачання – 9,228 грн/ куб. м;
• на централізоване водовідведення – 8,76 грн/ куб. м.

Тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у багатоповерхових будинках залишаються незмінними і становлять 8,88 грн/куб. м за холодне водопостачання, та 7,656 грн/куб. м – за водовідведення.

Хмельницький

У Хмельницькому також зросте вартість холодної води.

Востаннє тарифи змінювалися у вересні 2018 року. Про намір чергового підняття цін «Хмельницькводоканал» заявив ще навесні 2019.

Та ж сама постанова № 804 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, набрала чинності з 1 червня 2019 року.

Отже, у Хмельницькому встановили наступні тарифи, які діятимуть тепер і для багатоквартирних, і для приватних будинків:

• на централізоване водопостачання – 8,98 грн/куб. м. Раніше тариф для багатоквартирних будинків становив 8,42 грн/куб. м, для приватних – 7,99 грн/куб. м.
• на централізоване водовідведення – 8,22 грн/куб. м. Раніше – 8,08 грн/куб. м та 7,67 грн/куб. м відповідно.

Раніше СВЖУ повідомляла, що ПрАТ «АК «Київводоканал» має намір здійснити підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення на 2020 рік.

Про найслабшого міністра енергетики України

Ігор Насалик є найслабшим міністром енергетики за часи незалежності. Про це в ефірі програми «Коментарі» на телеканалі ZIK заявив колишній міністр із питань ЖКГ (2007-2010 рр.) Олексій Кучеренко. 

Ведуча програми зауважила, що вчора, коли Президент України Володимир Зеленський був на Львівщині, шахтарі запитували, чому не приїхав міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. Кучеренко, коментуючи це, сказав, що не вважає  Насалика міністром.

«Я говорив з багатьма експертами, і всі вони вважають, що це найслабкіший міністр енергетики за часи незалежності. Він відмовився від всіх своїх функцій або заховався. Позавчора я був на засіданні комітету, де розглядалося питання перенесення дати введення енергоринку. І те, що я там побачив – це повний колапс державного управління», – зазначив голова СВЖУ.

 Відео

Окрім цього, Кучеренко наголосив, що промова новообраного Президента була не дуже продуманою, коли він почав звинувачувати уряд.

Зокрема, на його думку, уряд Гройсмана має допрацювати до логічного кінця для того, щоб він повністю відповідав за ситуацію. Але на той момент треба зробити не інвентаризацію, як сказала команда президента, а технічний, технологічний, фінансовий аудит ситуації в країні.

 Відео

«І я з величезним бажанням готовий допомогти, наприклад, на РНБО розглянути і винести питання провалу реформ в енергетиці, газовому секторі, анбандлінгу, диверсифікації в вугільній галузі. Все, що можна, там провалено. Це право й обов’язок президента розглянути це. Не вчорашню трагедію і загибель двох шахтарів. Це ж наслідки величезної проблеми у вугільній галузі й абсолютної неефективності державного управління», – переконаний Кучеренко.

Уряд зменшив фінансування субсидій на вісім мільярдів

Уряд зменшив обсяг фінансування програми з надання субвенцій місцевим бюджетам на надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ на 13,6 млрд грн, водночас збільшивши програму з виплати субсидій у грошові формі на 5,5 млрд грн.

Про це йдеться у розпорядженні Кабміну №357-р від 22 травня 2019 року, як повідомила Спілка власників житла України.

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 22 травня ухвалив рішення скоротити суму витрат на виплату субсидій населенню з оплати житлово-комунальних послуг на 8 мільярдів гривень.

Зокрема, як зазначається у документі, уряд доручив перерозподілити кошти за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за програмою з надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ на суму 13,558 млрд грн.

Разом з тим, на 5,544 млрд грн було збільшено фінансування програми “Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі”.

Таким чином, загальне фінансування виплати субсидій населенню зменшене на 8,014 млрд грн.

Рівень розрахунків населення за спожиті житлово-комунальні послуги за січень-березень 2019 року порівняно з минулим роком зменшився на 8,1%.

СВЖУ повідомляла, що середній розмір субсидії, призначеної на одне домогосподарство в січні 2019 року зменшився в порівнянні з відповідним періодом 2018-го на 21,3%.

Верховний суд відмовив у стягненні 97 млн грн боргу АТ “Київенерго” з КП “Київтеплоенерго”

Верховний Суд відмовив Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” у стягненні з комунального підприємства столиці “Київтеплоенерго” заборгованості за поставлений компанією газ у розмірі 97,2 мільйона гривень.

Відповідна постанова Верховного Суду від 8 травня 2019 року у справі № 910/5080/18 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, як повідомляє Спілка власників житла України.

У справі № 910/5080/18 ПАТ «НАК «Нафтогаз України»звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ «Київенерго»  про стягнення 97 240 951,05 грнзаборгованості, яка виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання з оплати поставленого природного газу за договором постачання природного газу.

Ухвалою місцевого господарського суду залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Київенерго» – КП «Київтеплоенерго» та замінено відповідача у справі правонаступником – КП «Київтеплоенерго» з посиланням, зокрема, на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України від 22 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання».

Постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишила без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що цілісний майновий комплекс був повернутий власнику (територіальній громаді м. Києва, яку представляє Київська міська рада) попереднім користувачем (ПАТ «Київенерго») у зв’язку з припиненням дії угоди про реалізацію проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, на підставі якої попередній користувач володів та користувався комплексом. Із 1 травня 2018 року цілісний майновий комплекс (поставка газу на який врегульовувалася договором постачання природного газу, який укладений між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Київенерго») був переданий власником на праві господарського відання у володіння та користування іншому суб’єкту господарювання – КП «Київтеплоенерго».

У випадку передачі комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого (за умови, що кінцевим власником користувачів є різні особи) відбувається перехід зобов’язань до нового суб’єкта, а відтак і зміна особи кінцевого учасника (власника).

За таких обставин здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи – попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об’єктів теплопостачання конкретним суб’єктом господарювання – попереднім користувачем комплексу, який відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто у разі здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» з попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача буде покладений надмірний тягар відповідальності за борги іншої особи.

Водночас держава відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що поширення положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» на ці правовідносини буде мати наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування (в тому числі через створювані ним комунальні підприємства) права розпорядження своєю власністю та містить ознаки дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності, а отже, суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права.

Крім того, відповідно до змісту ухвали господарського суду міста Києва від 10.10.2018 КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником АТ “Київенерго” за договором від 27.10.2016 № 1814/1617-БО-41 постачання природного газу в частині основного боргу в сумі 1  234  994,86 грн. (тобто в сумі, яка заявлена позивачем до стягнення як основний борг у справі № 910/5080/18). Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” перераховано позивачу 1 234 994,86 грн. боргового зобов`язання на виконання умов мирової угоди.

Отже, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником ПАТ “Київенерго” лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу (з дати затвердження судом мирової угоди).

У випадку повернення цілісного майнового комплексу для вироблення теплової енергії з користування ПАТ “Київенерго” власнику, яким у цьому випадку є орган місцевого самоврядування (Рада) в особі створеного нею комунального підприємства (КП “Київтеплоенерго”), якому передано відповідне майно, зазначений власник позбавлений права відмовитися від експлуатації такого об`єкту, що свідчить про відсутність волевиявлення власника чи нового користувача комплексу на прийняття боргів попереднього власника.

У зв`язку із зазначеним, суд відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції.