Через Гройсмана і Кубіва з кишень українців поцупили 40 млрд грн, - Кучеренко

Населення України, по суті, обклали додатковим податком, коли була прийнята незаконна постанова Кабміну про підвищення ціни на газ (№315, від 27 квітня 2016р.). Відтак, з кишень людей витягнули приблизно 40 млрд грн. Про це в коментарі WN зазначив голова Спілки власників житла України, екс-міністр ЖКГ в уряді Юлії Тимошенко Олексій Кучеренко.

Зокрема, Олексій Кучеренко сказав: "Готував цю постанову Мінекономрозвитку, тобто міністр Степан Кубів, він же – перший віце-прем'єр-міністр. Він готував її так, начебто це якийсь туалетний папір. Але ж такі важливі документи, які впливають на життя мільйонів людей, так не готують. Я про це заявляю відповідально як екс-міністр з питань житлово-комунального господарства України. За цією постановою нічого нема, якісь папірці... Там будо зухвале порушення регламентів і законів.

Перерахунок тарифів і комплексна модернізація галузі — завдання №1 для нової влади

Після завершення парламентських виборів і формування нової влади, державна політика повинна бути спрямована на реформування газового і енергетичного ринку, а також встановлення справедливих і обґрунтованих тарифів для громадян України.

Передусім – новою владою має бути враховане рішення суду щодо незаконності постанови Кабміну про підвищення вартості газу для населення, здійснено перерахунок тарифів і повернуто кошти людям.

Про це у коментарі INTV повідомив міністр ЖКГ (2007-2010) Олексій Кучеренко, як повідомляє Спілка власників житла України.

Зниження тарифів на тепло і гарячу воду є передвиборчим кроком, — ексміністр

Якщо Володимир Гройсман знав, як знизити тарифи на тепло й гарячу воду, то чому цього раніше не робив? Тому що встановлення граничних тарифів на тепло та гарячу воду – це суто передвиборчий хід.

Про це в ефірі програми «Правила життя» заявив колишній міністр із питань ЖКГ (2007-2010 рр.) Олексій Кучеренко.

Коментуючи рішення Кабінету міністрів про встановлення граничних тарифів на тепло та гарячу воду, Кучеренко сказав, що це рішення є повною нісенітницею й одразу показує, що Володимир Гройсман не має ніякого розуміння в житлово-комунальній сфері.

«Якщо він знав, як знизити на 15-20% тарифи на тепло й гарячу воду, то чому три роки тому цього не робив? Чому за цей час він не ввів адміністративне регулювання? На жаль, Гройсман як перший номер партії, якою обклеєна ціла Україна, це зробив тільки за 4 тижні до виборів. Це суто передвиборчий хід», – зазначив ексміністр.

Зокрема, за його словами, ця постанова суперечить законам про ціни і ціноутворення, місцеве самоврядування і теплопостачання. Крім цього, він зауважив, що в уряду зараз немає ніяких повноважень втручатися в тарифоутворення у сфері комунальних послуг.

«Тарифоутворення було передано НКРЕКП, але так сталося, що два тижні тому ми дізналися, що і ця комісія неконституційна й незаконна. І на сьогодні єдиний, хто легітимно може встановлювати собі тарифи, – це органи місцевого самоврядування», – зауважив Кучеренко.

Також пан Кучеренко наголосив, що з професіональної точки зору не сприймає Володимира Гройсмана та його уряд. І саме на нього покладає відповідальність за той глухий кут, в якому опинилося ЖКГ.

«Цим треба було займатися 5 років. Я нагадаю, що пан Гройсман прийшов в уряд у квітні 2014 року, коли він став віцепрем’єром із питань ЖКГ. І йому нічого не заважало запустити правильні процеси, але натомість все робилося так, щоб сьогодні констатувати, — ми потрапили в тарифний колапс», – прокоментував гість програми.

 Відео.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів України встановив граничний тариф на гарячу воду для населення. Зокрема це 83.66 грн за 1м³ – за наявності рушникосушарок і підключення їх до систем постачання гарячої води і 75.74 грн за 1м³ – за відсутності рушникосушарок. 

Кабмін встановив граничний рівень тарифів на тепло та гарячу воду

Кабінет міністрів України встановив граничні тарифи на житлово-комунальні послуги для українців на опалювальний сезон 2019-2020 років.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні в середу, 26 червня, як повідомляє Спілка власників житла України.

“За” проголосувало 15 членів уряду, “проти” виступили віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, міністр фінансів Оксана Маркарова і віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Згідно з документом, в опалювальному сезоні 2019/2020 років тариф на тепло не може бути вищим за 1400 грн/Гкал (з урахуванням податку на додану вартість) або 35,21 грн/кв. м без лічильника.

Щодо постачання гарячої води: за умови підключення сушарок до систем постачання гарячої води – 83,66 грн за 1 куб. м (з урахуванням ПДВ); у разі їхньої відсутності – 75,74 грн за 1 куб. м. (з урахуванням ПДВ).

“Оплата населенням міст обласного значення та Києва послуг з постачання теплової енергії й постачання гарячої води здійснюється з урахуванням установлених відповідними органами місцевого самоврядування цін/тарифів, які не перевищують граничні ціни/тарифи, що визначені”, – йдеться в тексті документа.

Кабмін доручив Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, органам місцевого самоврядування міст обласного значення та Києва вжити заходів з неухильного виконання вимог документа і забезпечити перерахунок тарифів на послуги з постачання тепла й гарячої води для населення до 1 вересня цього року.

Крім того, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та компослуг, уряд рекомендував щомісячно моніторити ціни/тарифи на тепло і гарячу воду.

Раніше у Мінекономрозвитку спрогнозували зростання комуналки на 2019-2022 роки.

У Міненерговугілля обіцяють, що тарифи не зростуть через енергоринок

12 червня в Кабміні було ухвалено рішення, за яким було затверджено новий формат компенсації тарифу на електроенергію, тому ціни для населення після 1 липня не зміняться, припускає директор Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Ольга Буславець. 

Для збереження стабільних тарифів на електроенергію в Кабміні вирішили призначити окремого оператора – державне підприємство “Гарантований покупець”. Відповідну постанову, яку підписав прем’єр Володимир Гройсман, опубліковано на сайті уряду. Цією постановою внесено зміни до положення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО).

“Це консенсус і основна мета. Чому вносять зміни? Тому що Нацкомісія (НКРЕКП) не могла, з огляду на свої процедури, певні моменти реалізувати згідно із ПСО, ухваленим спочатку. Ішлося про те, щоб установити тарифну диспетчеризацію, яку ми хотіли покласти на всю генерацію, зокрема і приватну, яка б оплачувала певні не баланси, крім фізичного об’єму “Енергоатому” і “Укргідроенерго”. НКРЕКП не могла цього зробити швидко, тому його переформатували через механізм гарантованого покупця, щоб дати можливість із 1 липня все-таки населенню та іншим споживачам не відчути якогось різкого стрибка ціни”, – пояснила Буславець. 

“Тарифи не зростуть. Вони залишаться на тому рівні, який діє зараз, до того ж механізм ПСО передбачає, що буде стримано і ціну для всіх інших споживачів за допомогою купівлі технологічних утрат у мережах, які закладено в тариф на розподіл та передавання електричної енергії”, – повідомила гендиректорка директорату Міненерговугілля.

Із 1 січня в Україні почав діяти роздрібний ринок електричної енергії. Повномасштабний запуск нової моделі оптового ринку заплановано на липень 2019-го. Перехід передбачено законом “Про ринок електроенергії”, ухваленим ще 2017 року. Він передбачає впровадження нової конкурентної моделі ринку і норми Третього енергетичного пакета ЄС.

5 червня Кабінет Міністрів України ухвалив дві постанови, пов’язані із запуском енергоринку: “Про порядок покладення спеціальних зобов’язань на учасників ринку електроенергії для забезпечення суспільних інтересів” та “Про затвердження порядку проведення електронних аукціонів із продажу електричної енергії за двосторонніми договорами”. Спеціальні зобов’язання щодо постачання електроенергії для населення з 1 липня 2019 року до 31 грудня 2020 року цими документами було покладено на державні енергогенерувальні компанії “Енергоатом” і “Укргідроенерго”. 

Олексій Кучеренко на своєму сайті висловив свою думку щодо перспектив запуску ринку електроенергії. Також ексміністр з міністр ЖКГ розповів скільки коштуватиме інтеграція до європейських енергомереж.

Нафтогаз вимагає в ОСББ сплатити за неспожиті обсяги газу

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Тріумф» (Харків) отримало вимогу від АТ «НАК «Нафтогаз Україна» з вимогою оплатити газ, який ОСББ попередньо замовляло, але не спожило взагалі.

Про це свідчить отримана акт-претензія від «Нафтогазу», повідомляє Спілка власників житла України.

Державна компанія вимагає у ОСББ 11 тис грн за неспожиті у березні 4 тис кубометрів газу.

ОСББ за договором від жовтня 2018 року замовляло на опалювальний сезон 40 тис кубометрів газу. Однак за підсумком березня 2019 року фактично було спожито лише 36 тис кубометрів, що на 5% менше від замовлення. Саме на цю різницю неспожитого газу «Нафтогаз» і виставив вимогу оплатити 11 тис грн, з розрахунку 7 482 грн за тисячу кубометрів. Ці кошти «Нафтогаз» у акті називає «відшкодуванням збитків».

«Нафтогаз» провів розрахунок «збитків» на підставі договору з ОСББ та пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496.

У цьому пункті йдеться про відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим:

«якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об’єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період».

Скан листа

Повідомляється, що ситуація з харківським «ЖК «Тріумф» не є поодинокою і зараз «Нафтогаз» виставляє претензії щодо «відшкодування збитків» іншим ОСББ, що не спожили весь замовлений газ через більш раннє закінчення опалювального сезону у зв’язку з теплою погодою.

Нагадаємо, раніше аналогічний принцип «бери або плати» (Take-or-Pay) застосовував російський «Газпром» по відношенню до «Нафтогазу України». За цим принципом Україна була зобов’язана купувати весь об’єм газу, зазначеного в контракті, інакше штраф. Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв називав цей контракт кабальним. У 2017 році Стокгольмський суд арбітраж відхилив вимоги «Газпрому» на суму $56 млрд по пункту «бери або плати».

КСУ визнав створення НКРЕКП неконституційним

Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційними низку положень Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. У справі, яка розглядалася за поданням 46 народних депутатів, КСУ вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.

 Про це повідомила Спілка власників житла України.

Як повідомляється, КСУ визнав, що утворивши НКРЕКП своїм указом, п’ятий президент України Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки повноваження президента вичерпно визначені Конституцією, яка не передбачає його права створювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.

Крім того, суд вирішив, що визначений відповідним законом статус НКРЕКП не відповідає Конституції. З аналогічного питання КСУ висловлював свою позицію ще у 2000 році у справі щодо конституційності Закону “Про природні монополії”.

У законі передбачено, що НКРЕКП є постійним незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент. Водночас, за своїми функціями, завданнями і повноваженням НКРЕКП по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів.

* * *

Оновлено, 14:26: Конституційний Суд України офіційно опублікував рішення:

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 1512, 152, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 35, 65, 66, 74, 84, 88, 89, 91, 92, 94 Закону України „Про Конституційний Суд України“ Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), абзац п’ятий частини третьої статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII.

2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII.

3. Частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

4. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено.

* * *

Звертає увагу і те, що дана справа перебувала на розгляді суду з 2017 року. Протягом 2018-2019 роках, коли головою КСУ був Станіслав Шевчук, розгляд цієї справи було фактично заблоковано. Дійшло до того, що ряд суддів КСУ відкрито звинувачували тодішнього голову у маніпулюванні розглядом цієї справи.

Як відомо, діяльність НКРЕКП у період президентства Петра Порошенка була пов’язана з багатьма скандалами. Її звинувачували у схвалені рішень в інтересах тодішнього президента, його оточення та певних олігархічних груп, зокрема запровадження відомої формули “Роттердам+” (затверджена НКРЕКП у березні 2016 р.). Останнім часом у НКРЕКП виникла значна кількість спорів з облгазами щодо застосування “морозних коефіціентів”, виробничо-технологічних втрат та встановлення тарифів.

Слід звернути увагу, що голова Спілки власників житла України, екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко неодноразово наголошував, що НКРЕКП була створена в незаконний спосіб.

Нагадаємо, НКРЕКП утворив президент Петро Порошенко указом від 27 серпня 2014 року №694. Пізніше – 22 вересня 2016 року – Верховна Рада прийняла Закон “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, яким було передбачено, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент.

Уряд перевірить процес ціноутворення «Нафтогазу»

Прем’єр-міністр України ініціює створення міжвідомчої робочої групи, до якої увійдуть представники Рахункової палати, фіскальних служб та інших відомств, а також народні депутати, з метою перевірки процесу ціноутворення на газ з боку НАК «Нафтогаз України».

Про це Володимир Гройсман сказав під час засідання Кабінету Міністрів, як повідомляє Спілка власників житла України.

Він наголосив, що постійні маніпуляції з ціною на газ для населення, а також ситуація, коли вартість газу для промисловості є нижчою, аніж ціна для населення – вимагає втручання і подальшого роз’яснення.

«Сьогодні ми ухвалюємо рішення, яке їх (керівництво НАК «Нафтогаз України») поверне на землю. Вони накрутили ціни до 8800 (грн за тисячу кубометрів газу) по деяких регіонах. Знову будуть тикати пальцями, що це Уряд зробив чи хтось ще? Ні, це зробив «Нафтогаз»! І я наголошую, що ніхто це терпіти не буде. Ми говорили це неодноразово, – сказав Володимир Гройсман – Що передбачає сьогодні ринкова ціна? Газ має коштувати в червні біля 8 тис. грн (за тисячу кубометрів), в липні 7700 грн, а не 8800 грн. Оце той коридор, який повністю відповідає ринковій ціні».

За словами глави Уряду, одним з сьогоднішніх рішень Кабінету Міністрів стане зобов’язання НАК знизити ціни.

«І друге рішення – звернутися до Рахункової палати, АМКУ, ДФС, Аудиторської служби – створити спільну групу по перевірці формування ціни газу всередині «Нафтогазу». Якщо НАК не відкриє документи, почому вони купують газ, як транспортують, як калькулюють і продають, буду вважати, що вони приховують маніпуляції і фальсифікації формування ціни. Я наголошую на цьому! Має все бути відкрито, роз’яснено. Кожен контракт – відкритий і зрозумілою мовою», –  додав Володимир Гройсман.

Він також поставив вимогу керівництву НАК «Нафтогаз України» вже в найближчий час представити прогноз подальшого зниження ціни на газ – відповідно до світових ринкових тенденцій.

Раніше НКРЕКП встановила нові тарифи для Укртрансгазу, тому в кожній області України діятиме своя ціна на газ для побутових споживачів.

НКРЕКП дозволила не облаштовувати деякі лічильники засобами дистанційної передачі даних

17 травня 2019 року на засіданні НКРЕКП прийнято постанову № 750 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494».

За цією постановою звільнено власників комерційних вузлів обліку природного газу з лічильниками типорозмірів G-1,6, G-2,5, G-4, G-6 та річний обсяг обліку природного газу яких менше 10 тис. м3, від обов’язку встановлювати на власних комерційних вузлах обліку засоби дистанційної передачі даних.

Норми зазначеної постанови направлені на забезпечення захисту прав споживачів природного газу, зокрема представників малого бізнесу, бюджетної сфери та релігійних організацій.

Прийняттю постанови передувало проведення Регулятором аналізу ситуації щодо облаштування комерційних вузлів обліку засобами дистанційної передачі даних, за результатами якого було виявлено, що на об’єктах непобутових споживачів з річним обсягом споживання природного газу менше 10 тис. м3 в основному встановлені комерційні вузли обліку, які організовані на базі побутового лічильника газу, та в яких відсутня технічна можливість зняття інформації для її подальшої передачі Оператору ГРМ.

Облаштування таких вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних потребує здійснення комплексу заходів, зокрема розробка проекту, заміна лічильника, встановлення відповідного модему тощо. Зазначені заходи в свою чергу призводять до обтяжливих вимог як технічного, так і фінансового характеру, що фактично унеможливлює таке встановлення.

Прийняте рішення дозволить зменшити фінансове навантаження на споживачів природного газу,  зокрема представників малого бізнесу, бюджетної сфери та релігійних організацій шляхом звільнення від обов’язку встановлювати на власних комерційних вузлах обліку засоби дистанційної передачі даних.

Нагадаємо, що пунктом 1 глави 3 розділу Х Кодексу газорозподільних систем визначено, що з метою удосконалення системи комерційного обліку природного газу, підвищення рівня достовірності вимірювання об’єму природного газу комерційними вузлами обліку в газорозподільних системах та для забезпечення належної організації добового балансування на ринку природного газу України Оператори ГРМ та їх суміжні суб’єкти ринку природного газу, зокрема споживачі, повинні здійснювати відповідні заходи з організації та облаштування комерційних вузлів обліку природного газу засобами дистанційної передачі даних.

Відтепер пункт 2 цієї ж глави викладений у редакції: «Власники комерційних вузлів обліку (крім побутових споживачів із річним споживанням до 10 тис. м куб.; крім власників комерційних вузлів обліку природного газу з лічильниками типорозмірів G-1,6, G-2,5, G-4, G-6 та річний обсяг обліку природного газу яких менше 10 тис. м куб.) зобов’язані в установленому законодавством порядку забезпечити організацію та облаштування на власних комерційних вузлах обліку засобів дистанційної передачі даних.»

У регіонах зростають тарифи на воду

Постачальники підвищують тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення на 2020 рік, повідомляє Спілка власників житла України.

Черкаси

КП «Черкасиводоканал» офіційно затвердило тарифи на холодне водопостачання та водовідведення на 2020 рік. Повідомляється, що тарифи зростуть на 35-45%.

У підприємстві зазначають, що 23 травня 2019 року, на виконання вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 302, Комунальним підприємством «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради подано до НКРЕКП розрахунки тарифів на комунальні послуги на 2020 рік.

Тижнем раніше, 17 травня 2019 року, на виконання вимог постанови Нацкомісії від 30.06.2017 № 866 проведено відкрите обговорення (відкрите слухання) щодо встановлення тарифів на холодну воду на 2020 рік.

Згідно з розрахунками, для населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, послуга з централізованого постачання холодної води повинна скласти 11,53 грн/куб. м (без ПДВ), а послуга центрального водовідведення – 8,43 грн/куб. м (без ПДВ). Для мешканців приватного сектору, бюджетних організацій та інших послуга з централізованого постачання холодної води складе 10,83 грн/куб. м (без ПДВ), з централізованого водовідведення – 7,9 грн/куб. м (без ПДВ).

Суми

У Сумах з 1 червня змінюються тарифи на холодну воду для мешканців приватного сектору.

Інформація про зміну тарифів на послуги на 2019 рік оприлюднена в газеті «Урядовий кур’єр» від 30.05.2019 № 100 і вона набуває чинності 1 червня 2019 року.

Відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» від 28.05.2019 № 804 тарифи для мешканців приватного сектору та бюджетних організацій складають:

• на централізоване водопостачання – 9,228 грн/ куб. м;
• на централізоване водовідведення – 8,76 грн/ куб. м.

Тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у багатоповерхових будинках залишаються незмінними і становлять 8,88 грн/куб. м за холодне водопостачання, та 7,656 грн/куб. м – за водовідведення.

Хмельницький

У Хмельницькому також зросте вартість холодної води.

Востаннє тарифи змінювалися у вересні 2018 року. Про намір чергового підняття цін «Хмельницькводоканал» заявив ще навесні 2019.

Та ж сама постанова № 804 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, набрала чинності з 1 червня 2019 року.

Отже, у Хмельницькому встановили наступні тарифи, які діятимуть тепер і для багатоквартирних, і для приватних будинків:

• на централізоване водопостачання – 8,98 грн/куб. м. Раніше тариф для багатоквартирних будинків становив 8,42 грн/куб. м, для приватних – 7,99 грн/куб. м.
• на централізоване водовідведення – 8,22 грн/куб. м. Раніше – 8,08 грн/куб. м та 7,67 грн/куб. м відповідно.

Раніше СВЖУ повідомляла, що ПрАТ «АК «Київводоканал» має намір здійснити підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення на 2020 рік.