«Тарифна» справа проти Кабміну виходить на фінішну пряму

У четвер, 27 жовтня, відбулося останнє засідання Окружного адмінсуду Києва в справі за позовом «Тарифної мобілізації» проти Кабміну щодо завищеної ціни на газ. Ми оскаржуємо положення Постанови № 315 Кабінету Міністрів України, яким встановлено вдвічі завищену ціну на газ для населення й ТКЕ.

Це було останнє засідання, де сторони представляли свої доводи і заперечення в судовому процесі: йшлося про впевненість сторін у своїх доказах, підбивалися підсумки за ними.

Позиція відповідача, а саме Уряду, під час засідання зводилася до одного: позивачі просто не мають права оскаржувати дії Кабміну, і крапка. Вони прямо дали зрозуміти, що люди не мають права на подачу такого позову, а рішення Уряду потрібно сприймати як аксіому. Водночас не було навіть спроби якимось чином розламати розрахунки, наведені спеціалістами “Публічного аудиту”. Цим вони ще раз підтвердили, що ми не помиляємося – тепер же справа за судом. Сподіваємося, він не зазнає тиску з боку влади і винесе законне справедливе рішення.

Усім експертним середовищем, незалежними аудиторами вже давно доведено, що справедлива, економічно обґрунтована ціна на газ для українців має бути максимум 3262 грн за тисячу кубів. І це з усіма розумними податками, з хорошою долею інвестицій у вітчизняний газовидобуток. Решта – непомірні, зайві, здирницькі податки, які повинні бути скасовані. Наші юристи надали суду всі аргументовані доводи, як і чому на найвищому державному рівні відбувається узаконений грабіж українців.

Оскарження ціни на газ від «Тарифної мобілізації» ґрунтується на законі та є обґрунтованим, тому наші дії в оскарженні постанови є цілком законними. Кабмін же порушив закон двічі: по-перше, він взагалі не повинен встановлювати ціну на газ – це повноваження НКРЕКП; по-друге, своєю Постановою він встановив вдвічі завищену ціну на газ, яка, до того ж, порушує основний принцип державної політики у сфері ЖКП, за яким ціни й тарифи на компослуги мають відповідати досягнутому рівню соціально-економічного розвитку. Крім того, було порушено принцип недискримінації споживача, адже встановлена ціна для релігійних організацій значно менша. До того ж, ціна на газ жодним чином не обґрунтована і не структурована, а відповідач і треті особи, що виступали на його стороні, навіть не намагалися оскаржити власне ціну – вони вирішили заявляти про відсутність права на оскарження у всіх позивачів.