СВЖУ пропонує громадянам разом звернутися до нового Президента щодо критичної ситуації у ЖКГ

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. (стаття 3 Конституції України)

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. (стаття 102 Конституції України)

20 травня склав присягу новообраний Президент України Володимир Зеленський.

Всеукраїнська громадська організація «Спілка власників житла України» створена для об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних інтересів у житловій сфері.

Для власників житла та споживачів найважливішим є вирішення поточних проблем житлово-комунальної галузі, створення чіткого плану її розвитку та реформування, здійснення належного прогнозування наслідків змін у законодавстві.

Серед серйозних проблем галузі постали необґрунтована тарифна політика, незабезпечення повного індивідуального обліку, відсутність моніторингу системи надання послуг. Особливо слід відзначити і прискорену амортизацію житлового фонду, його застарілість та перевищення строків експлуатації, ігнорування місцевою владою аварійного стану мереж постачання.

Актуальними лишаються розробка і впровадження державних програм енергозбереження, енергоефективності та енергомодернізації будинків, забезпечення ефективного контролю та зниження втрат ресурсів.

ВГО «Спілка власників житла України» готує відкритий лист до новообраного Президента України, як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, для привернення уваги до критичної ситуації, що склалася у сфері житлово-комунального господарства як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях.

Голова СВЖУ Олексій Кучеренко прокоментував дану ініціативу у відео.

У Чернігові борги за комуналку перевищили 300 мільйонів гривень

21 травня у муніципалітеті Чернігова проаналізували динаміку заборгованості населення за послуги ЖКГ, як повідомляє Спілка власників житла України.

Керівник КП “Деснянське” Віктор Пригара повідомив, що станом на 1 січня 2019 року заборгованість по підприємству становила 5,9 млн грн, протягом січня-лютого вона залишалась на такому ж рівні. А вже з березня почала зростати і досягла 8 млн грн. На підприємстві пов’язують зростання боргів із монетизацією субсидій.

Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко звернувся до всіх чернігівців і попросив зрозуміти, до чого можуть призвести неплатежі у системі ЖКГ.

“Я би просив чернігівців: якщо ми ображаємся на ціни на газ, чи дії Президента чи Прем’єр-міністра, і ця образа відображається у несплаті за воду чи інші послуги ЖКГ, то ці посадовці не відчувають вашої несплати. А відображається вона у якості роботи системи ЖКГ по місту. Якщо не влаштовує ціна на газ – звертайтесь до Уряду, народних депутатів. Якщо ми не сплачуємо за послуги ЖКГ по місту, то це залишається чернігівською проблемою і нікого у Києві це не турбує” — зазначив Владислав Атрошенко.

Cумарні борги населення за послуги всіх комунальних ЖЕКів досягли 40 млн грн. 

За даними директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявка, заборгованість населення станом на 1 січня 2019 року за послуги підприємства становила більше 25 млн грн, а вже на 1 травня 2019 року – 30 млн грн. Фактично це 4-місячний зарплатний фонд підприємства. Із цієї цифри 8 мільйонів – це борги, яким більше 36 місяців.

Також населення станом на 1 травня 2019 року заборгувало за тепло та гарячу воду: “Облтеплокомуненерго” — 151 млн грн, “ТехНові” —  73 млн грн.

Якщо додати до цього борги населення перед ОСББ та приватними ЖЕКами, а також перед КП “АТП-2528” (5 млн грн), то сумарно чернігівці заборгували за послуги ЖКГ 306 млн грн. 

Такий рівень несплати є зарозою для вже наступного опалювального сезону. Якщо АТ “Облтеплокомуненерго” не розрахуєтья за газ із НАК “Натофгаз”, то не отримає лімітів на газ, а значить опалення у жовтні можуть просто не включити. У свою чергу, “ТехНова” не матиме за що купити вугілля. Тим більше, що обидва ці підприємства не зможуть завершити всі ремонтні та профілактичні роботи на мережах, щоб якісно підготуватись до осінньо-зимового періоду, — зазначили у міськраді.

У свою чергу, борги перед ЖЕКами, ОСББ та комунальними підприємствами загрожують колапсом міського господарству: рано чи пізно підприємствам нічим буде платити зарплату, закупляти енергоносії та матеріали.

Раніше повідомлялося, що з травня у містах почали відключати гарячу воду за борги, а днями Олексій Кучеренко у телеефірі обговорив проблему боргів та пов’язаних з цим ризиків для споживачів.

Київводоканал планує знову підвищити тарифи на холодну воду та водовідведення

ПрАТ «АК «Київводоканал» має намір здійснити підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення на 2020 рік.

Про це повідомила Спілка власників житла України. 

У компанії стверджують, що розрахунки планованих тарифів на 2020 рік проведені відповідно до вимог діючого законодавства України та постанов Нацрегулятора.

27 травня відбудеться відкрите обговорення пропозицій ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо зміни розміру тарифів на водопостачання та водовідведення Товариства на 2020 рік. Зауваження та пропозиції від фізичних, юридичних осіб та їхніх об‘єднань приймаються протягом 10 календарних днів з моменту публікації поштою, або на електронну адресу.

Пропозиції ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо встановлення на 2020 рік тарифів:

– тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів м. Києва у розмірі 25,13 грн (у т. ч. ПДВ 4,19 грн) за 1 куб. м, з них:
14,04 грн (у т. ч. ПДВ 2,34 грн) за 1 куб. м водопостачання;
11,09 грн (у т. ч. ПДВ 1,85 грн) за 1 куб. м водовідведення; 

– тариф на послугу з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)  у розмірі 27,49 грн (у т. ч. ПДВ 4,58 грн), з них:
15,35 грн (у т. ч. ПДВ 2,56 грн) за 1 куб. м водопостачання;
12,14 грн (у т. ч. ПДВ 2,02 грн) за 1 куб. м водовідведення.  

У січні цього року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила наступні проекти постанов щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік для ПрАТ «АК «Київводоканал»:

– тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 20,376 грн (у т. ч. ПДВ 3,396 грн) за 1 куб. м, з них:
10,812 грн (у т. ч. ПДВ 1,802 грн) за 1 куб. м водопостачання;
9,564 грн (у т. ч. ПДВ 1,594 грн) за 1 куб. м водовідведення.

– тариф на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у розмірі 21,756 грн (у т. ч. ПДВ 3,626 грн), з них:
11,544 грн (у т. ч. ПДВ 1,924 грн) за 1 куб. м водопостачання;
10,212 грн (у т. ч. ПДВ 1,702 грн) за 1 куб. м водовідведення.

Спілка власників житла України планує взяти участь у публічному обговоренні та надати свої заперечення та зауваження щодо запропонованої зміни тарифів.

Судова справа щодо відповідальності виконавця послуг за залиття квартири

У 2017 році декілька осіб звернулися до суду з позовом до КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири в результаті течі стояка гарячого водопостачання, тобто з системи теплопостачання.

Про це повідомляє Спілка власників житла України.


Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 вересня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивачів матеріальну шкоду у розмірі 109 850 грн та моральну шкоду по 10 000 грн кожному. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивача витрати пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 5 544 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки залиття квартири позивачів сталося внаслідок неналежного стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку, технічне обслуговування якого, покладено на КП «Харківські теплові мережі» та дійшов висновку, що залиття спірних приміщень сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності) КП «Харківські теплові мережі», а тому саме з нього підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850 грн.
У лютому 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу у зазначеній справі № 639/101/17, залишив її без задоволення, а попередні рішення судів — без змін:

[…] 06 вересня 2016 року відбулося залиття вказаної квартири.
Відповідно до акта № 198 від 07 вересня 2016 року, затвердженого начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» та складеним комісією у складі […], — 06 вересня 2016 року в квартирі за адресою […], сталася аварійна ситуація — прорив стояка гарячого водопостачання.
13 та 14 вересня 2016 року Особа звернулась до начальника дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс», директора КП «Жилкомсервіс» та генерального директора КП «Харківські теплові мережі» із заявами, в яких просила призначити комісію для проведення обстеження квартири за адресою […] та скласти акт затоплення, а також просила повідомити, на балансі кого знаходиться стояк гарячого водопостачання.
21 та 22 вересня 2016 року Особа звернулась із заявами до генерального директора КП «Харківські теплові мережі» та Харківського міського голови, в яких просила допомогти їй з вирішенням питання щодо відшкодування шкоди внаслідок залиття.
На вказані звернення, Особа отримала відповіді КП «Жилкомсервіс» від 28 вересня 2016 року, КП «Харківські теплові мережі» від 17 та 30 вересня 2016 року та Департаменту комунального господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 05 жовтня 2016 року, згідно з якими їй було рекомендовано звернутися до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи КП «Харківські теплові мережі» про те, що відповідальним за завдану шкоду є КП «Жилкомсервіс» необгрунтовані та не грунтуються на законі.
Такі висновки суди попередніх інстанцій зробили з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закону) *.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: […].
Відповідно до підпунктів 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності — укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів.
Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків — КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» — як виконавця послуг з їх утримання.
[…]
Стаття 29 Закону визначає, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків — КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що балансоутримувач зобов’язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону балансоутримувач зобов’язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.
Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону встановлено обов’язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до положень статті 25 Закону, управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Як встановлено судами попередніх інстанції 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (виконавець) було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель зобов’язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги.
Пунктами 2.3.2 та 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов’язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.
Крім того, сторонами не заперечувалось, що актом огляду жилого будинку […] встановлено, що залиття квартири позивача мало місце в результаті течі стояка гарячого водопостачання.
[…]
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
[…]
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
У зв’язку з тим, що залиття квартири позивачів сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності), а саме неналежного стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку технічне обслуговування якого, як було зазначено вище покладено на КП «Харківські теплові мережі», суди дійшли висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі»підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850,00 грн.
За правилами передбаченими ст. ст. 16, 23 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди. […]
Отже, суди дійшли висновку про те, що саме КП «Харківські теплові мережі» є організацією, яка здійснює гаряче водопостачання та зобов’язана забезпечувати надійне постачання відповідно до умов договорів і стандартів та з розміром відшкодування моральної шкоди, визначеного районним судом, оскільки висновки суду з цього приводу відповідно до статті 263 ЦПК України є законними і обґрунтованими.
Зазначений правовий висновок містяться у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28 березня 2018 року (638/9832/15-ц) щодо застосування вказаних норм права. […]
Отже, доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на них не покладено обов’язків, порушення чи невиконання яких призвело до залиття кватири позивача, відтак вони не являються належним відповідачем, спростовуються матеріалами справи та вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги». […]

* Варто зазначити, що у судових рішеннях застосовується ще “стара” редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (від 24.06.2004 № 1875-IV), однак важливим є сам принцип притягнення до відповідальності виконавців послуг у певному порядку.
Слід звернути увагу, що у даній справі ситуація стосувалася саме системи водо/теплопостачання у будинку (загальної), у той час як утримання та ремонт внутрішньоквартирних мереж є обов’язком її власника.
У 2018 році СВЖУ публікувала консультацію щодо дій при залитті квартири.

Закон о ЖКХ: зачем людей загоняют в ОСМД и как это скажется на тарифах

Некоторые пункты нового закона являются смешными и заранее невыполнимыми, а в целом закон в настоящий момент носит скорее декларативный характер.

1 мая 2019 года после двухлетней подготовки и внесения правок наконец-то вступил в действие закон О жилищно-коммунальных услугах. Власти на протяжении длительного времени всячески расхваливали этот документ, уверяя общественность в том, что он является весьма революционным.

Так вице-премьер-министр регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадий Зубко считает, что этот документ запускает рынок жилищно-коммунальных услуг, устанавливает четкие правила взаимоотношений между потребителями и поставщиками услуг. Это, по мнению высокого чиновника, дает потребителям механизм защиты своих прав.

З травня у містах почали відключати гарячу воду

У Рівному та Чернігові з 1 травня відключене гаряче водопостачання через борги за газ, а з 7 травня для економії вимкнуть гаряче водопостачання у Броварах.

Про це повідомляє Спілка власників житла України.

З 1 травня у Рівному припинене централізоване гаряче водопостачання, поінформувала прес-служба ТОВ “Рівнетеплоенерго”.

У повідомленні постачальника вказано, що враховуючи погіршення економічної ситуації на підприємстві через борги споживачів за одержані послуги, а також через несподіване підняття ціни на газ з боку НАК “Нафтогаз” на 15% для теплопостачальних підприємств із 1 травня, після численних попереджень, централізоване гаряче водопостачання у місті припинене.

Зазначається, що виняток становлять споживачі, які отримують гарячу воду від котелень на твердому паливі, оскільки “це єдина наразі можливість продовжувати підігрів води у міжопалювальний період”.

Поновлення гарячого водопостачання усього міста буде відновлене за позитивної динаміки сплати за отримані послуги, а також після переведення необхідної кількості котелень на тверде паливо, — додали на підприємстві.

Водночас у Чернігові половина міста залишилася без гарячої води через відсутність запасу газу. Причина – велика заборгованість за надані послуги з боку чернігівців і чернігівських підприємств.

“Сьогодні у багатоповерхівки, які обслуговує АТ “Облтеплокомуненерго”, припинено подачу гарячої води. Причина: у підприємства відсутні ліміти газу на травень з причини боргів. Наразі без гарячої води 469 багатоповерхових будинків, це 39 тисяч квартир. Із них майже 22 тисячі квартир мають електробойлери чи колонки”, – повідомили в прес-службі Чернігівської міськради.

За словами голови правління АТ “Облтеплокомуненерго” Віктора Геращенка, споживачі заборгували компанії майже 150 мільйонів за спожите тепло та гарячу воду.

Прес-служба НАК Нафтогаз повідомила, що рішення про відключення гарячого водопостачання ухвалено через низькі показники розрахунків компаній ТОВ “Рівнетеплоенерго” і ПАТ “Облтеплокомуненерго” (Чернігів) за газ.

Заборгованість “Рівнетеплоенерго” за попередні місяці складає 285,4 млн гривень. Для відновлення гарячого водопостачання компанія повинна сплатити 60,6 млн гривень і підписати з Нафтогазом угоду.

Підприємство “Облтеплокомуненерго” (Чернігів) заборгувало 428,2 млн гривень, що не відповідає вимозі Кабміну в частині мінімально необхідного рівня розрахунків. Для відновлення постачання газу компанія мусить сплатити 146,6 млн гривень.

З 7 травня у Броварах вимкнуть централізоване гаряче водопостачання до осені.

За словами керівника комунального підприємства «Броваритепловодоенергія» Василя Андреєва, причина відключення – економічна. Адже дуже багато мешканців встановили собі бойлери і не розбирають гарячу воду.

“Так, наприклад, на всій Геологорозвідці за добу беруть лише 16 куб. м, а на Інтернаті – 32 куб. м. У результаті, залишення гарячого водопостачання на місяць після вимкнення опалення завдало комунальному підприємству збитків орієнтовно у 3 млн грн.” — розповів Андреєв.

Чи можуть з 1 травня нарахувати пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг?

Сьогодні, 1 травня 2019 року, вводиться в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017).


Про це повідомляє Спілка власників житла України.

Деякі з його норм набрали чинність раніше — з 10.06.2018.
Наразі одним з найпопулярніших питань є нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, впроваджене “новим” законом.
Звертаємо увагу, що Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіоном) було опубліковане роз’яснення стосовно порядку та можливості такого нарахування.
Як зазначило міністерство, введення в дію Закону України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон), яким передбачена пеня за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, не є підставою для автоматичного нарахування споживачам пені з 1 травня 2019 року.
Згідно із статтею 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Варто звернути увагу, що пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто, не пізніш як 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов’язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг — укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов’язковим для виконання всіма співвласниками.
Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15  Закону.
Згідно з частиною третьою статті 12 Закону, істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:

1. перелік послуг;
2. вимоги до якості послуг;
3. права і обов’язки сторін;
4. відповідальність сторін за порушення договору;
5. ціна послуги;
6. порядок оплати послуги;
7. порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8. строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Статтею 26 Закону передбачено відповідальність за неналежне виконання договору.
Так, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Враховуючи зазначене, нарахування пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги може здійснюватися після 1 травня 2019 року виходячи з умов договорів, укладених відповідно до вимог статтей 13-15  Закону.
При цьому пеня за несвоєчасне здійснення платежів за комунальні послуги може нараховуватися на ту суму заборгованості, що утвориться з моменту укладення відповідного договору про надання комунальних послуг.
Отже, у Мінрегіоні підсумували, що пеня за послугу з управління багатоквартирним будинком може нараховуватись з моменту укладення договору про надання цієї послуги, але не раніше 01.05.2019.

Коментар СВЖУ

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Норма Закону, що набрала чинність передбачає, що «споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.»
Таким чином, дана норма обмежує максимальний розмір пені, а не визначає її конкретне, обов’язкове для застосування значення у 0,1%.
Крім цього, слід зауважити, що згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як було зазначено колегією суддів Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6-1138цс15, аналіз норм Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).
Нагадаємо, Цивільним кодексом України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Посилання

1. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017);
2. «Щодо нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги» (02.04.2019, офіційний сайт Мінрегіону);
3. Цивільний кодекс України (№ 435-IV від 16.01.2003).