У регіонах зростають тарифи на воду

Постачальники підвищують тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення на 2020 рік, повідомляє Спілка власників житла України.

Черкаси

КП «Черкасиводоканал» офіційно затвердило тарифи на холодне водопостачання та водовідведення на 2020 рік. Повідомляється, що тарифи зростуть на 35-45%.

У підприємстві зазначають, що 23 травня 2019 року, на виконання вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 302, Комунальним підприємством «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради подано до НКРЕКП розрахунки тарифів на комунальні послуги на 2020 рік.

Тижнем раніше, 17 травня 2019 року, на виконання вимог постанови Нацкомісії від 30.06.2017 № 866 проведено відкрите обговорення (відкрите слухання) щодо встановлення тарифів на холодну воду на 2020 рік.

Згідно з розрахунками, для населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, послуга з централізованого постачання холодної води повинна скласти 11,53 грн/куб. м (без ПДВ), а послуга центрального водовідведення – 8,43 грн/куб. м (без ПДВ). Для мешканців приватного сектору, бюджетних організацій та інших послуга з централізованого постачання холодної води складе 10,83 грн/куб. м (без ПДВ), з централізованого водовідведення – 7,9 грн/куб. м (без ПДВ).

Суми

У Сумах з 1 червня змінюються тарифи на холодну воду для мешканців приватного сектору.

Інформація про зміну тарифів на послуги на 2019 рік оприлюднена в газеті «Урядовий кур’єр» від 30.05.2019 № 100 і вона набуває чинності 1 червня 2019 року.

Відповідно до постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» від 28.05.2019 № 804 тарифи для мешканців приватного сектору та бюджетних організацій складають:

• на централізоване водопостачання – 9,228 грн/ куб. м;
• на централізоване водовідведення – 8,76 грн/ куб. м.

Тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у багатоповерхових будинках залишаються незмінними і становлять 8,88 грн/куб. м за холодне водопостачання, та 7,656 грн/куб. м – за водовідведення.

Хмельницький

У Хмельницькому також зросте вартість холодної води.

Востаннє тарифи змінювалися у вересні 2018 року. Про намір чергового підняття цін «Хмельницькводоканал» заявив ще навесні 2019.

Та ж сама постанова № 804 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, набрала чинності з 1 червня 2019 року.

Отже, у Хмельницькому встановили наступні тарифи, які діятимуть тепер і для багатоквартирних, і для приватних будинків:

• на централізоване водопостачання – 8,98 грн/куб. м. Раніше тариф для багатоквартирних будинків становив 8,42 грн/куб. м, для приватних – 7,99 грн/куб. м.
• на централізоване водовідведення – 8,22 грн/куб. м. Раніше – 8,08 грн/куб. м та 7,67 грн/куб. м відповідно.

Раніше СВЖУ повідомляла, що ПрАТ «АК «Київводоканал» має намір здійснити підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення на 2020 рік.

Про найслабшого міністра енергетики України

Ігор Насалик є найслабшим міністром енергетики за часи незалежності. Про це в ефірі програми «Коментарі» на телеканалі ZIK заявив колишній міністр із питань ЖКГ (2007-2010 рр.) Олексій Кучеренко. 

Ведуча програми зауважила, що вчора, коли Президент України Володимир Зеленський був на Львівщині, шахтарі запитували, чому не приїхав міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. Кучеренко, коментуючи це, сказав, що не вважає  Насалика міністром.

«Я говорив з багатьма експертами, і всі вони вважають, що це найслабкіший міністр енергетики за часи незалежності. Він відмовився від всіх своїх функцій або заховався. Позавчора я був на засіданні комітету, де розглядалося питання перенесення дати введення енергоринку. І те, що я там побачив – це повний колапс державного управління», – зазначив голова СВЖУ.

 Відео

Окрім цього, Кучеренко наголосив, що промова новообраного Президента була не дуже продуманою, коли він почав звинувачувати уряд.

Зокрема, на його думку, уряд Гройсмана має допрацювати до логічного кінця для того, щоб він повністю відповідав за ситуацію. Але на той момент треба зробити не інвентаризацію, як сказала команда президента, а технічний, технологічний, фінансовий аудит ситуації в країні.

 Відео

«І я з величезним бажанням готовий допомогти, наприклад, на РНБО розглянути і винести питання провалу реформ в енергетиці, газовому секторі, анбандлінгу, диверсифікації в вугільній галузі. Все, що можна, там провалено. Це право й обов’язок президента розглянути це. Не вчорашню трагедію і загибель двох шахтарів. Це ж наслідки величезної проблеми у вугільній галузі й абсолютної неефективності державного управління», – переконаний Кучеренко.

Уряд зменшив фінансування субсидій на вісім мільярдів

Уряд зменшив обсяг фінансування програми з надання субвенцій місцевим бюджетам на надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ на 13,6 млрд грн, водночас збільшивши програму з виплати субсидій у грошові формі на 5,5 млрд грн.

Про це йдеться у розпорядженні Кабміну №357-р від 22 травня 2019 року, як повідомила Спілка власників житла України.

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 22 травня ухвалив рішення скоротити суму витрат на виплату субсидій населенню з оплати житлово-комунальних послуг на 8 мільярдів гривень.

Зокрема, як зазначається у документі, уряд доручив перерозподілити кошти за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за програмою з надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату послуг ЖКГ на суму 13,558 млрд грн.

Разом з тим, на 5,544 млрд грн було збільшено фінансування програми “Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі”.

Таким чином, загальне фінансування виплати субсидій населенню зменшене на 8,014 млрд грн.

Рівень розрахунків населення за спожиті житлово-комунальні послуги за січень-березень 2019 року порівняно з минулим роком зменшився на 8,1%.

СВЖУ повідомляла, що середній розмір субсидії, призначеної на одне домогосподарство в січні 2019 року зменшився в порівнянні з відповідним періодом 2018-го на 21,3%.

Верховний суд відмовив у стягненні 97 млн грн боргу АТ “Київенерго” з КП “Київтеплоенерго”

Верховний Суд відмовив Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” у стягненні з комунального підприємства столиці “Київтеплоенерго” заборгованості за поставлений компанією газ у розмірі 97,2 мільйона гривень.

Відповідна постанова Верховного Суду від 8 травня 2019 року у справі № 910/5080/18 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, як повідомляє Спілка власників житла України.

У справі № 910/5080/18 ПАТ «НАК «Нафтогаз України»звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ «Київенерго»  про стягнення 97 240 951,05 грнзаборгованості, яка виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язання з оплати поставленого природного газу за договором постачання природного газу.

Ухвалою місцевого господарського суду залучено до участі у справі правонаступника ПАТ «Київенерго» – КП «Київтеплоенерго» та замінено відповідача у справі правонаступником – КП «Київтеплоенерго» з посиланням, зокрема, на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України від 22 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання».

Постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишила без змін постанову суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що цілісний майновий комплекс був повернутий власнику (територіальній громаді м. Києва, яку представляє Київська міська рада) попереднім користувачем (ПАТ «Київенерго») у зв’язку з припиненням дії угоди про реалізацію проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, на підставі якої попередній користувач володів та користувався комплексом. Із 1 травня 2018 року цілісний майновий комплекс (поставка газу на який врегульовувалася договором постачання природного газу, який укладений між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Київенерго») був переданий власником на праві господарського відання у володіння та користування іншому суб’єкту господарювання – КП «Київтеплоенерго».

У випадку передачі комплексу з вироблення теплової енергії від одного користувача до іншого (за умови, що кінцевим власником користувачів є різні особи) відбувається перехід зобов’язань до нового суб’єкта, а відтак і зміна особи кінцевого учасника (власника).

За таких обставин здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» буде мати своїм наслідком покладення тягаря сплати боргів іншої особи – попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача, який не може нести відповідальність за неефективне використання об’єктів теплопостачання конкретним суб’єктом господарювання – попереднім користувачем комплексу, який відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України здійснює господарську діяльність самостійно, ініціативно, систематично та на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто у разі здійснення правонаступництва на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» з попереднього користувача цілісного майнового комплексу на нового користувача буде покладений надмірний тягар відповідальності за борги іншої особи.

Водночас держава відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що поширення положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання» на ці правовідносини буде мати наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування (в тому числі через створювані ним комунальні підприємства) права розпорядження своєю власністю та містить ознаки дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності, а отже, суперечить справедливому застосуванню норми права як елементу верховенства права.

Крім того, відповідно до змісту ухвали господарського суду міста Києва від 10.10.2018 КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником АТ “Київенерго” за договором від 27.10.2016 № 1814/1617-БО-41 постачання природного газу в частині основного боргу в сумі 1  234  994,86 грн. (тобто в сумі, яка заявлена позивачем до стягнення як основний борг у справі № 910/5080/18). Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” перераховано позивачу 1 234 994,86 грн. боргового зобов`язання на виконання умов мирової угоди.

Отже, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, КП “Київтеплоенерго” стало правонаступником ПАТ “Київенерго” лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу (з дати затвердження судом мирової угоди).

У випадку повернення цілісного майнового комплексу для вироблення теплової енергії з користування ПАТ “Київенерго” власнику, яким у цьому випадку є орган місцевого самоврядування (Рада) в особі створеного нею комунального підприємства (КП “Київтеплоенерго”), якому передано відповідне майно, зазначений власник позбавлений права відмовитися від експлуатації такого об`єкту, що свідчить про відсутність волевиявлення власника чи нового користувача комплексу на прийняття боргів попереднього власника.

У зв`язку із зазначеним, суд відмовив у задоволенні касаційних скарг та залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції. 

СВЖУ пропонує громадянам разом звернутися до нового Президента щодо критичної ситуації у ЖКГ

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. (стаття 3 Конституції України)

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. (стаття 102 Конституції України)

20 травня склав присягу новообраний Президент України Володимир Зеленський.

Всеукраїнська громадська організація «Спілка власників житла України» створена для об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних інтересів у житловій сфері.

Для власників житла та споживачів найважливішим є вирішення поточних проблем житлово-комунальної галузі, створення чіткого плану її розвитку та реформування, здійснення належного прогнозування наслідків змін у законодавстві.

Серед серйозних проблем галузі постали необґрунтована тарифна політика, незабезпечення повного індивідуального обліку, відсутність моніторингу системи надання послуг. Особливо слід відзначити і прискорену амортизацію житлового фонду, його застарілість та перевищення строків експлуатації, ігнорування місцевою владою аварійного стану мереж постачання.

Актуальними лишаються розробка і впровадження державних програм енергозбереження, енергоефективності та енергомодернізації будинків, забезпечення ефективного контролю та зниження втрат ресурсів.

ВГО «Спілка власників житла України» готує відкритий лист до новообраного Президента України, як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, для привернення уваги до критичної ситуації, що склалася у сфері житлово-комунального господарства як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях.

Голова СВЖУ Олексій Кучеренко прокоментував дану ініціативу у відео.

У Чернігові борги за комуналку перевищили 300 мільйонів гривень

21 травня у муніципалітеті Чернігова проаналізували динаміку заборгованості населення за послуги ЖКГ, як повідомляє Спілка власників житла України.

Керівник КП “Деснянське” Віктор Пригара повідомив, що станом на 1 січня 2019 року заборгованість по підприємству становила 5,9 млн грн, протягом січня-лютого вона залишалась на такому ж рівні. А вже з березня почала зростати і досягла 8 млн грн. На підприємстві пов’язують зростання боргів із монетизацією субсидій.

Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко звернувся до всіх чернігівців і попросив зрозуміти, до чого можуть призвести неплатежі у системі ЖКГ.

“Я би просив чернігівців: якщо ми ображаємся на ціни на газ, чи дії Президента чи Прем’єр-міністра, і ця образа відображається у несплаті за воду чи інші послуги ЖКГ, то ці посадовці не відчувають вашої несплати. А відображається вона у якості роботи системи ЖКГ по місту. Якщо не влаштовує ціна на газ – звертайтесь до Уряду, народних депутатів. Якщо ми не сплачуємо за послуги ЖКГ по місту, то це залишається чернігівською проблемою і нікого у Києві це не турбує” — зазначив Владислав Атрошенко.

Cумарні борги населення за послуги всіх комунальних ЖЕКів досягли 40 млн грн. 

За даними директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявка, заборгованість населення станом на 1 січня 2019 року за послуги підприємства становила більше 25 млн грн, а вже на 1 травня 2019 року – 30 млн грн. Фактично це 4-місячний зарплатний фонд підприємства. Із цієї цифри 8 мільйонів – це борги, яким більше 36 місяців.

Також населення станом на 1 травня 2019 року заборгувало за тепло та гарячу воду: “Облтеплокомуненерго” — 151 млн грн, “ТехНові” —  73 млн грн.

Якщо додати до цього борги населення перед ОСББ та приватними ЖЕКами, а також перед КП “АТП-2528” (5 млн грн), то сумарно чернігівці заборгували за послуги ЖКГ 306 млн грн. 

Такий рівень несплати є зарозою для вже наступного опалювального сезону. Якщо АТ “Облтеплокомуненерго” не розрахуєтья за газ із НАК “Натофгаз”, то не отримає лімітів на газ, а значить опалення у жовтні можуть просто не включити. У свою чергу, “ТехНова” не матиме за що купити вугілля. Тим більше, що обидва ці підприємства не зможуть завершити всі ремонтні та профілактичні роботи на мережах, щоб якісно підготуватись до осінньо-зимового періоду, — зазначили у міськраді.

У свою чергу, борги перед ЖЕКами, ОСББ та комунальними підприємствами загрожують колапсом міського господарству: рано чи пізно підприємствам нічим буде платити зарплату, закупляти енергоносії та матеріали.

Раніше повідомлялося, що з травня у містах почали відключати гарячу воду за борги, а днями Олексій Кучеренко у телеефірі обговорив проблему боргів та пов’язаних з цим ризиків для споживачів.

Київводоканал планує знову підвищити тарифи на холодну воду та водовідведення

ПрАТ «АК «Київводоканал» має намір здійснити підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення на 2020 рік.

Про це повідомила Спілка власників житла України. 

У компанії стверджують, що розрахунки планованих тарифів на 2020 рік проведені відповідно до вимог діючого законодавства України та постанов Нацрегулятора.

27 травня відбудеться відкрите обговорення пропозицій ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо зміни розміру тарифів на водопостачання та водовідведення Товариства на 2020 рік. Зауваження та пропозиції від фізичних, юридичних осіб та їхніх об‘єднань приймаються протягом 10 календарних днів з моменту публікації поштою, або на електронну адресу.

Пропозиції ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо встановлення на 2020 рік тарифів:

– тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів м. Києва у розмірі 25,13 грн (у т. ч. ПДВ 4,19 грн) за 1 куб. м, з них:
14,04 грн (у т. ч. ПДВ 2,34 грн) за 1 куб. м водопостачання;
11,09 грн (у т. ч. ПДВ 1,85 грн) за 1 куб. м водовідведення; 

– тариф на послугу з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)  у розмірі 27,49 грн (у т. ч. ПДВ 4,58 грн), з них:
15,35 грн (у т. ч. ПДВ 2,56 грн) за 1 куб. м водопостачання;
12,14 грн (у т. ч. ПДВ 2,02 грн) за 1 куб. м водовідведення.  

У січні цього року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила наступні проекти постанов щодо встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на 2019 рік для ПрАТ «АК «Київводоканал»:

– тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 20,376 грн (у т. ч. ПДВ 3,396 грн) за 1 куб. м, з них:
10,812 грн (у т. ч. ПДВ 1,802 грн) за 1 куб. м водопостачання;
9,564 грн (у т. ч. ПДВ 1,594 грн) за 1 куб. м водовідведення.

– тариф на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у розмірі 21,756 грн (у т. ч. ПДВ 3,626 грн), з них:
11,544 грн (у т. ч. ПДВ 1,924 грн) за 1 куб. м водопостачання;
10,212 грн (у т. ч. ПДВ 1,702 грн) за 1 куб. м водовідведення.

Спілка власників житла України планує взяти участь у публічному обговоренні та надати свої заперечення та зауваження щодо запропонованої зміни тарифів.