Через Гройсмана і Кубіва з кишень українців поцупили 40 млрд грн, - Кучеренко

Населення України, по суті, обклали додатковим податком, коли була прийнята незаконна постанова Кабміну про підвищення ціни на газ (№315, від 27 квітня 2016р.). Відтак, з кишень людей витягнули приблизно 40 млрд грн. Про це в коментарі WN зазначив голова Спілки власників житла України, екс-міністр ЖКГ в уряді Юлії Тимошенко Олексій Кучеренко.

Зокрема, Олексій Кучеренко сказав: "Готував цю постанову Мінекономрозвитку, тобто міністр Степан Кубів, він же – перший віце-прем'єр-міністр. Він готував її так, начебто це якийсь туалетний папір. Але ж такі важливі документи, які впливають на життя мільйонів людей, так не готують. Я про це заявляю відповідально як екс-міністр з питань житлово-комунального господарства України. За цією постановою нічого нема, якісь папірці... Там будо зухвале порушення регламентів і законів.

Перерахунок тарифів і комплексна модернізація галузі — завдання №1 для нової влади

Після завершення парламентських виборів і формування нової влади, державна політика повинна бути спрямована на реформування газового і енергетичного ринку, а також встановлення справедливих і обґрунтованих тарифів для громадян України.

Передусім – новою владою має бути враховане рішення суду щодо незаконності постанови Кабміну про підвищення вартості газу для населення, здійснено перерахунок тарифів і повернуто кошти людям.

Про це у коментарі INTV повідомив міністр ЖКГ (2007-2010) Олексій Кучеренко, як повідомляє Спілка власників житла України.

Зниження тарифів на тепло і гарячу воду є передвиборчим кроком, — ексміністр

Якщо Володимир Гройсман знав, як знизити тарифи на тепло й гарячу воду, то чому цього раніше не робив? Тому що встановлення граничних тарифів на тепло та гарячу воду – це суто передвиборчий хід.

Про це в ефірі програми «Правила життя» заявив колишній міністр із питань ЖКГ (2007-2010 рр.) Олексій Кучеренко.

Коментуючи рішення Кабінету міністрів про встановлення граничних тарифів на тепло та гарячу воду, Кучеренко сказав, що це рішення є повною нісенітницею й одразу показує, що Володимир Гройсман не має ніякого розуміння в житлово-комунальній сфері.

«Якщо він знав, як знизити на 15-20% тарифи на тепло й гарячу воду, то чому три роки тому цього не робив? Чому за цей час він не ввів адміністративне регулювання? На жаль, Гройсман як перший номер партії, якою обклеєна ціла Україна, це зробив тільки за 4 тижні до виборів. Це суто передвиборчий хід», – зазначив ексміністр.

Зокрема, за його словами, ця постанова суперечить законам про ціни і ціноутворення, місцеве самоврядування і теплопостачання. Крім цього, він зауважив, що в уряду зараз немає ніяких повноважень втручатися в тарифоутворення у сфері комунальних послуг.

«Тарифоутворення було передано НКРЕКП, але так сталося, що два тижні тому ми дізналися, що і ця комісія неконституційна й незаконна. І на сьогодні єдиний, хто легітимно може встановлювати собі тарифи, – це органи місцевого самоврядування», – зауважив Кучеренко.

Також пан Кучеренко наголосив, що з професіональної точки зору не сприймає Володимира Гройсмана та його уряд. І саме на нього покладає відповідальність за той глухий кут, в якому опинилося ЖКГ.

«Цим треба було займатися 5 років. Я нагадаю, що пан Гройсман прийшов в уряд у квітні 2014 року, коли він став віцепрем’єром із питань ЖКГ. І йому нічого не заважало запустити правильні процеси, але натомість все робилося так, щоб сьогодні констатувати, — ми потрапили в тарифний колапс», – прокоментував гість програми.

 Відео.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів України встановив граничний тариф на гарячу воду для населення. Зокрема це 83.66 грн за 1м³ – за наявності рушникосушарок і підключення їх до систем постачання гарячої води і 75.74 грн за 1м³ – за відсутності рушникосушарок. 

Кабмін встановив граничний рівень тарифів на тепло та гарячу воду

Кабінет міністрів України встановив граничні тарифи на житлово-комунальні послуги для українців на опалювальний сезон 2019-2020 років.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні в середу, 26 червня, як повідомляє Спілка власників житла України.

“За” проголосувало 15 членів уряду, “проти” виступили віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, перший віце-прем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, міністр фінансів Оксана Маркарова і віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Згідно з документом, в опалювальному сезоні 2019/2020 років тариф на тепло не може бути вищим за 1400 грн/Гкал (з урахуванням податку на додану вартість) або 35,21 грн/кв. м без лічильника.

Щодо постачання гарячої води: за умови підключення сушарок до систем постачання гарячої води – 83,66 грн за 1 куб. м (з урахуванням ПДВ); у разі їхньої відсутності – 75,74 грн за 1 куб. м. (з урахуванням ПДВ).

“Оплата населенням міст обласного значення та Києва послуг з постачання теплової енергії й постачання гарячої води здійснюється з урахуванням установлених відповідними органами місцевого самоврядування цін/тарифів, які не перевищують граничні ціни/тарифи, що визначені”, – йдеться в тексті документа.

Кабмін доручив Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, органам місцевого самоврядування міст обласного значення та Києва вжити заходів з неухильного виконання вимог документа і забезпечити перерахунок тарифів на послуги з постачання тепла й гарячої води для населення до 1 вересня цього року.

Крім того, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та компослуг, уряд рекомендував щомісячно моніторити ціни/тарифи на тепло і гарячу воду.

Раніше у Мінекономрозвитку спрогнозували зростання комуналки на 2019-2022 роки.

У Міненерговугілля обіцяють, що тарифи не зростуть через енергоринок

12 червня в Кабміні було ухвалено рішення, за яким було затверджено новий формат компенсації тарифу на електроенергію, тому ціни для населення після 1 липня не зміняться, припускає директор Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Ольга Буславець. 

Для збереження стабільних тарифів на електроенергію в Кабміні вирішили призначити окремого оператора – державне підприємство “Гарантований покупець”. Відповідну постанову, яку підписав прем’єр Володимир Гройсман, опубліковано на сайті уряду. Цією постановою внесено зміни до положення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО).

“Це консенсус і основна мета. Чому вносять зміни? Тому що Нацкомісія (НКРЕКП) не могла, з огляду на свої процедури, певні моменти реалізувати згідно із ПСО, ухваленим спочатку. Ішлося про те, щоб установити тарифну диспетчеризацію, яку ми хотіли покласти на всю генерацію, зокрема і приватну, яка б оплачувала певні не баланси, крім фізичного об’єму “Енергоатому” і “Укргідроенерго”. НКРЕКП не могла цього зробити швидко, тому його переформатували через механізм гарантованого покупця, щоб дати можливість із 1 липня все-таки населенню та іншим споживачам не відчути якогось різкого стрибка ціни”, – пояснила Буславець. 

“Тарифи не зростуть. Вони залишаться на тому рівні, який діє зараз, до того ж механізм ПСО передбачає, що буде стримано і ціну для всіх інших споживачів за допомогою купівлі технологічних утрат у мережах, які закладено в тариф на розподіл та передавання електричної енергії”, – повідомила гендиректорка директорату Міненерговугілля.

Із 1 січня в Україні почав діяти роздрібний ринок електричної енергії. Повномасштабний запуск нової моделі оптового ринку заплановано на липень 2019-го. Перехід передбачено законом “Про ринок електроенергії”, ухваленим ще 2017 року. Він передбачає впровадження нової конкурентної моделі ринку і норми Третього енергетичного пакета ЄС.

5 червня Кабінет Міністрів України ухвалив дві постанови, пов’язані із запуском енергоринку: “Про порядок покладення спеціальних зобов’язань на учасників ринку електроенергії для забезпечення суспільних інтересів” та “Про затвердження порядку проведення електронних аукціонів із продажу електричної енергії за двосторонніми договорами”. Спеціальні зобов’язання щодо постачання електроенергії для населення з 1 липня 2019 року до 31 грудня 2020 року цими документами було покладено на державні енергогенерувальні компанії “Енергоатом” і “Укргідроенерго”. 

Олексій Кучеренко на своєму сайті висловив свою думку щодо перспектив запуску ринку електроенергії. Також ексміністр з міністр ЖКГ розповів скільки коштуватиме інтеграція до європейських енергомереж.

Нафтогаз вимагає в ОСББ сплатити за неспожиті обсяги газу

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК «Тріумф» (Харків) отримало вимогу від АТ «НАК «Нафтогаз Україна» з вимогою оплатити газ, який ОСББ попередньо замовляло, але не спожило взагалі.

Про це свідчить отримана акт-претензія від «Нафтогазу», повідомляє Спілка власників житла України.

Державна компанія вимагає у ОСББ 11 тис грн за неспожиті у березні 4 тис кубометрів газу.

ОСББ за договором від жовтня 2018 року замовляло на опалювальний сезон 40 тис кубометрів газу. Однак за підсумком березня 2019 року фактично було спожито лише 36 тис кубометрів, що на 5% менше від замовлення. Саме на цю різницю неспожитого газу «Нафтогаз» і виставив вимогу оплатити 11 тис грн, з розрахунку 7 482 грн за тисячу кубометрів. Ці кошти «Нафтогаз» у акті називає «відшкодуванням збитків».

«Нафтогаз» провів розрахунок «збитків» на підставі договору з ОСББ та пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496.

У цьому пункті йдеться про відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим:

«якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об’єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період».

Скан листа

Повідомляється, що ситуація з харківським «ЖК «Тріумф» не є поодинокою і зараз «Нафтогаз» виставляє претензії щодо «відшкодування збитків» іншим ОСББ, що не спожили весь замовлений газ через більш раннє закінчення опалювального сезону у зв’язку з теплою погодою.

Нагадаємо, раніше аналогічний принцип «бери або плати» (Take-or-Pay) застосовував російський «Газпром» по відношенню до «Нафтогазу України». За цим принципом Україна була зобов’язана купувати весь об’єм газу, зазначеного в контракті, інакше штраф. Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв називав цей контракт кабальним. У 2017 році Стокгольмський суд арбітраж відхилив вимоги «Газпрому» на суму $56 млрд по пункту «бери або плати».

КСУ визнав створення НКРЕКП неконституційним

Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційними низку положень Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. У справі, яка розглядалася за поданням 46 народних депутатів, КСУ вирішив, що НКРЕКП була створена у неконституційний спосіб, її статус і спосіб формування не відповідають Конституції.

 Про це повідомила Спілка власників житла України.

Як повідомляється, КСУ визнав, що утворивши НКРЕКП своїм указом, п’ятий президент України Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень, оскільки повноваження президента вичерпно визначені Конституцією, яка не передбачає його права створювати такі органи. Так само Конституція не наділяє президента правом призначати та звільняти членів НКРЕКП.

Крім того, суд вирішив, що визначений відповідним законом статус НКРЕКП не відповідає Конституції. З аналогічного питання КСУ висловлював свою позицію ще у 2000 році у справі щодо конституційності Закону “Про природні монополії”.

У законі передбачено, що НКРЕКП є постійним незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент. Водночас, за своїми функціями, завданнями і повноваженням НКРЕКП по суті є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів.

* * *

Оновлено, 14:26: Конституційний Суд України офіційно опублікував рішення:

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 1512, 152, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 35, 65, 66, 74, 84, 88, 89, 91, 92, 94 Закону України „Про Конституційний Суд України“ Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), абзац п’ятий частини третьої статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII.

2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII.

3. Частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

4. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено.

* * *

Звертає увагу і те, що дана справа перебувала на розгляді суду з 2017 року. Протягом 2018-2019 роках, коли головою КСУ був Станіслав Шевчук, розгляд цієї справи було фактично заблоковано. Дійшло до того, що ряд суддів КСУ відкрито звинувачували тодішнього голову у маніпулюванні розглядом цієї справи.

Як відомо, діяльність НКРЕКП у період президентства Петра Порошенка була пов’язана з багатьма скандалами. Її звинувачували у схвалені рішень в інтересах тодішнього президента, його оточення та певних олігархічних груп, зокрема запровадження відомої формули “Роттердам+” (затверджена НКРЕКП у березні 2016 р.). Останнім часом у НКРЕКП виникла значна кількість спорів з облгазами щодо застосування “морозних коефіціентів”, виробничо-технологічних втрат та встановлення тарифів.

Слід звернути увагу, що голова Спілки власників житла України, екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко неодноразово наголошував, що НКРЕКП була створена в незаконний спосіб.

Нагадаємо, НКРЕКП утворив президент Петро Порошенко указом від 27 серпня 2014 року №694. Пізніше – 22 вересня 2016 року – Верховна Рада прийняла Закон “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, яким було передбачено, що НКРЕКП є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає та звільняє президент.