Судова справа щодо відповідальності виконавця послуг за залиття квартири

У 2017 році декілька осіб звернулися до суду з позовом до КП «Харківські теплові мережі» та КП «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири в результаті течі стояка гарячого водопостачання, тобто з системи теплопостачання.

Про це повідомляє Спілка власників житла України.


Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 вересня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивачів матеріальну шкоду у розмірі 109 850 грн та моральну шкоду по 10 000 грн кожному. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь позивача витрати пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 5 544 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки залиття квартири позивачів сталося внаслідок неналежного стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку, технічне обслуговування якого, покладено на КП «Харківські теплові мережі» та дійшов висновку, що залиття спірних приміщень сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності) КП «Харківські теплові мережі», а тому саме з нього підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850 грн.
У лютому 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши касаційну скаргу у зазначеній справі № 639/101/17, залишив її без задоволення, а попередні рішення судів — без змін:

[…] 06 вересня 2016 року відбулося залиття вказаної квартири.
Відповідно до акта № 198 від 07 вересня 2016 року, затвердженого начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» та складеним комісією у складі […], — 06 вересня 2016 року в квартирі за адресою […], сталася аварійна ситуація — прорив стояка гарячого водопостачання.
13 та 14 вересня 2016 року Особа звернулась до начальника дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс», директора КП «Жилкомсервіс» та генерального директора КП «Харківські теплові мережі» із заявами, в яких просила призначити комісію для проведення обстеження квартири за адресою […] та скласти акт затоплення, а також просила повідомити, на балансі кого знаходиться стояк гарячого водопостачання.
21 та 22 вересня 2016 року Особа звернулась із заявами до генерального директора КП «Харківські теплові мережі» та Харківського міського голови, в яких просила допомогти їй з вирішенням питання щодо відшкодування шкоди внаслідок залиття.
На вказані звернення, Особа отримала відповіді КП «Жилкомсервіс» від 28 вересня 2016 року, КП «Харківські теплові мережі» від 17 та 30 вересня 2016 року та Департаменту комунального господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 05 жовтня 2016 року, згідно з якими їй було рекомендовано звернутися до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи КП «Харківські теплові мережі» про те, що відповідальним за завдану шкоду є КП «Жилкомсервіс» необгрунтовані та не грунтуються на законі.
Такі висновки суди попередніх інстанцій зробили з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закону) *.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: […].
Відповідно до підпунктів 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності — укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів.
Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків — КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» — як виконавця послуг з їх утримання.
[…]
Стаття 29 Закону визначає, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків — КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що балансоутримувач зобов’язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону балансоутримувач зобов’язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.
Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону встановлено обов’язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до положень статті 25 Закону, управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Як встановлено судами попередніх інстанції 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (виконавець) було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель зобов’язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги.
Пунктами 2.3.2 та 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов’язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.
Крім того, сторонами не заперечувалось, що актом огляду жилого будинку […] встановлено, що залиття квартири позивача мало місце в результаті течі стояка гарячого водопостачання.
[…]
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
[…]
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
У зв’язку з тим, що залиття квартири позивачів сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності), а саме неналежного стану внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку технічне обслуговування якого, як було зазначено вище покладено на КП «Харківські теплові мережі», суди дійшли висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі»підлягає стягненню на користь позивачів сума завданого матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850,00 грн.
За правилами передбаченими ст. ст. 16, 23 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди. […]
Отже, суди дійшли висновку про те, що саме КП «Харківські теплові мережі» є організацією, яка здійснює гаряче водопостачання та зобов’язана забезпечувати надійне постачання відповідно до умов договорів і стандартів та з розміром відшкодування моральної шкоди, визначеного районним судом, оскільки висновки суду з цього приводу відповідно до статті 263 ЦПК України є законними і обґрунтованими.
Зазначений правовий висновок містяться у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28 березня 2018 року (638/9832/15-ц) щодо застосування вказаних норм права. […]
Отже, доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на них не покладено обов’язків, порушення чи невиконання яких призвело до залиття кватири позивача, відтак вони не являються належним відповідачем, спростовуються матеріалами справи та вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги». […]

* Варто зазначити, що у судових рішеннях застосовується ще “стара” редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (від 24.06.2004 № 1875-IV), однак важливим є сам принцип притягнення до відповідальності виконавців послуг у певному порядку.
Слід звернути увагу, що у даній справі ситуація стосувалася саме системи водо/теплопостачання у будинку (загальної), у той час як утримання та ремонт внутрішньоквартирних мереж є обов’язком її власника.
У 2018 році СВЖУ публікувала консультацію щодо дій при залитті квартири.

Закон о ЖКХ: зачем людей загоняют в ОСМД и как это скажется на тарифах

Некоторые пункты нового закона являются смешными и заранее невыполнимыми, а в целом закон в настоящий момент носит скорее декларативный характер.

1 мая 2019 года после двухлетней подготовки и внесения правок наконец-то вступил в действие закон О жилищно-коммунальных услугах. Власти на протяжении длительного времени всячески расхваливали этот документ, уверяя общественность в том, что он является весьма революционным.

Так вице-премьер-министр регионального развития, строительства и ЖКХ Геннадий Зубко считает, что этот документ запускает рынок жилищно-коммунальных услуг, устанавливает четкие правила взаимоотношений между потребителями и поставщиками услуг. Это, по мнению высокого чиновника, дает потребителям механизм защиты своих прав.

З травня у містах почали відключати гарячу воду

У Рівному та Чернігові з 1 травня відключене гаряче водопостачання через борги за газ, а з 7 травня для економії вимкнуть гаряче водопостачання у Броварах.

Про це повідомляє Спілка власників житла України.

З 1 травня у Рівному припинене централізоване гаряче водопостачання, поінформувала прес-служба ТОВ “Рівнетеплоенерго”.

У повідомленні постачальника вказано, що враховуючи погіршення економічної ситуації на підприємстві через борги споживачів за одержані послуги, а також через несподіване підняття ціни на газ з боку НАК “Нафтогаз” на 15% для теплопостачальних підприємств із 1 травня, після численних попереджень, централізоване гаряче водопостачання у місті припинене.

Зазначається, що виняток становлять споживачі, які отримують гарячу воду від котелень на твердому паливі, оскільки “це єдина наразі можливість продовжувати підігрів води у міжопалювальний період”.

Поновлення гарячого водопостачання усього міста буде відновлене за позитивної динаміки сплати за отримані послуги, а також після переведення необхідної кількості котелень на тверде паливо, — додали на підприємстві.

Водночас у Чернігові половина міста залишилася без гарячої води через відсутність запасу газу. Причина – велика заборгованість за надані послуги з боку чернігівців і чернігівських підприємств.

“Сьогодні у багатоповерхівки, які обслуговує АТ “Облтеплокомуненерго”, припинено подачу гарячої води. Причина: у підприємства відсутні ліміти газу на травень з причини боргів. Наразі без гарячої води 469 багатоповерхових будинків, це 39 тисяч квартир. Із них майже 22 тисячі квартир мають електробойлери чи колонки”, – повідомили в прес-службі Чернігівської міськради.

За словами голови правління АТ “Облтеплокомуненерго” Віктора Геращенка, споживачі заборгували компанії майже 150 мільйонів за спожите тепло та гарячу воду.

Прес-служба НАК Нафтогаз повідомила, що рішення про відключення гарячого водопостачання ухвалено через низькі показники розрахунків компаній ТОВ “Рівнетеплоенерго” і ПАТ “Облтеплокомуненерго” (Чернігів) за газ.

Заборгованість “Рівнетеплоенерго” за попередні місяці складає 285,4 млн гривень. Для відновлення гарячого водопостачання компанія повинна сплатити 60,6 млн гривень і підписати з Нафтогазом угоду.

Підприємство “Облтеплокомуненерго” (Чернігів) заборгувало 428,2 млн гривень, що не відповідає вимозі Кабміну в частині мінімально необхідного рівня розрахунків. Для відновлення постачання газу компанія мусить сплатити 146,6 млн гривень.

З 7 травня у Броварах вимкнуть централізоване гаряче водопостачання до осені.

За словами керівника комунального підприємства «Броваритепловодоенергія» Василя Андреєва, причина відключення – економічна. Адже дуже багато мешканців встановили собі бойлери і не розбирають гарячу воду.

“Так, наприклад, на всій Геологорозвідці за добу беруть лише 16 куб. м, а на Інтернаті – 32 куб. м. У результаті, залишення гарячого водопостачання на місяць після вимкнення опалення завдало комунальному підприємству збитків орієнтовно у 3 млн грн.” — розповів Андреєв.

Чи можуть з 1 травня нарахувати пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг?

Сьогодні, 1 травня 2019 року, вводиться в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017).


Про це повідомляє Спілка власників житла України.

Деякі з його норм набрали чинність раніше — з 10.06.2018.
Наразі одним з найпопулярніших питань є нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, впроваджене “новим” законом.
Звертаємо увагу, що Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіоном) було опубліковане роз’яснення стосовно порядку та можливості такого нарахування.
Як зазначило міністерство, введення в дію Закону України № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон), яким передбачена пеня за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, не є підставою для автоматичного нарахування споживачам пені з 1 травня 2019 року.
Згідно із статтею 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Варто звернути увагу, що пунктом 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто, не пізніш як 01.05.2020) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов’язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг — укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов’язковим для виконання всіма співвласниками.
Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15  Закону.
Згідно з частиною третьою статті 12 Закону, істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:

1. перелік послуг;
2. вимоги до якості послуг;
3. права і обов’язки сторін;
4. відповідальність сторін за порушення договору;
5. ціна послуги;
6. порядок оплати послуги;
7. порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
8. строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Статтею 26 Закону передбачено відповідальність за неналежне виконання договору.
Так, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Враховуючи зазначене, нарахування пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги може здійснюватися після 1 травня 2019 року виходячи з умов договорів, укладених відповідно до вимог статтей 13-15  Закону.
При цьому пеня за несвоєчасне здійснення платежів за комунальні послуги може нараховуватися на ту суму заборгованості, що утвориться з моменту укладення відповідного договору про надання комунальних послуг.
Отже, у Мінрегіоні підсумували, що пеня за послугу з управління багатоквартирним будинком може нараховуватись з моменту укладення договору про надання цієї послуги, але не раніше 01.05.2019.

Коментар СВЖУ

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Норма Закону, що набрала чинність передбачає, що «споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.»
Таким чином, дана норма обмежує максимальний розмір пені, а не визначає її конкретне, обов’язкове для застосування значення у 0,1%.
Крім цього, слід зауважити, що згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як було зазначено колегією суддів Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6-1138цс15, аналіз норм Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).
Нагадаємо, Цивільним кодексом України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Посилання

1. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (№ 2189-VIII від 09.11.2017);
2. «Щодо нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги» (02.04.2019, офіційний сайт Мінрегіону);
3. Цивільний кодекс України (№ 435-IV від 16.01.2003).

 

Верховна Рада України заборонила громадянам облаштовувати малі домашні сонячні електростанції на землі, затвердивши закон про «зелені» аукціони (№ 8449-д).

Про це на своїй сторінці в Facebook написав член команди майбутнього Президента Володимира Зеленського Андрій Герус, як повідомила Спілка власників житла України.

Під час розгляду законопроекту зазначену правку було відхилено, проте в. о. голови Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський напередодні голосування знову виніс її на розгляд, і парламент усе ж затвердив її.

“На сьогодні близько 10 тис. українських сімей побудували такі домашні СЕС. Ще десятки тисяч або розглядали таку ідею, або почали будівництво. Найбільше постраждають ті, хто вже почали. Адже заборона вступає в дію негайно, з моменту опублікування закону. Це втрачені тисячі і десятки тисяч доларів для таких українців, які заплатили аванси. І для багатьох це серйозні гроші”, – зазначив Герус.

Також Герус додав, що від такої несподіванки закриються сотні невеликих фірм, бізнесом яких було будувати ці дрібні СЕС.

“Звичайно, дрібні СЕС можна було регулювати: а) дозволяти будувати тільки, якщо є житловий будинок з споживанням, б) знизити тариф на 10-20%, але дозволяти будуватися тощо. Але вирішили зробити повну заборону негайно”, – додав Герус.

Проте Герус звернув увагу, що цей же закон дозволяє і далі до 2020 року будувати непотрібні нашій енергетиці гігантські сонячні станції на півдні України за “зеленим” тарифом в три рази більшим, ніж у Німеччині.

“Лідером таких будов є ДТЕК Ріната Ахметова, який планує до кінця року побудувати кілька сотень МВт потужностей, отримати цей високий “зелений тариф” (5,4 грн) і працювати з ним до 2030 року”, – зазначив Герус.

Крім того, він додав, що якби Зеленський вже мав відповідні повноваження, він би йому рекомендував на користь середньому класу ветувати закон і повернути його в Раду зі своїми зауваженнями.

“Як вчинить Порошенко, — не знаю, але оптимізму не відчуваю. Немає чарівної кнопки, коли Україна стане європейською державою з міцним середнім класом. Це тисячі таких рішень, які роблять міцнішими або середній клас, або олігархів”, – підсумував Герус.

На сьогодні тариф на відпуск електроенергії в оптовий ринок для «домашніх» СЕС (їхня потужність – до 30 кВт, розміщення – без обмежень) становить 18 євроцентів, з наступного року він знизиться на 10%.

Як зазначив енергетичний експерт, співзасновник громадської організації Greencubator Андрій Зінченко, заборона встановлення домашніх наземних станцій на практиці призведе до того, що мало хто з українців зможе поставити СЕС більше ніж 10 кВт, оскільки на дахах не поміститься об’єкт більшої потужності.

На його думку, ситуації, коли деякі підприємці маніпулятивно встановлюють цілі «гірлянди» домашніх СЕС у покинутих селах, необхідно врегулювати іншим способом, а не забороною встановлювати всім домогосподарствам наземні сонячні панелі.

Держпродспоживслужба перевірила керуючі компанії Подільського та Солом’янського районів Києва

Наприкінці березня — початку квітня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві були проведені перевірки комунальних підприємств — керуючих компаній з обслуговування житлового фонду Подільського та Солом’янського районів Києва.

Спілка власників житла України повідомляє. раніше аналогічні перевірки були проведені в Оболонському, Голосіївському, Дніпровському, Дарницькому та Деснянському районах Києва.

Так само, як і в попередніх випадках, проведеними перевірками були встановлені порушення нормативно-правових актів, нарахування плати за послугу без затвердженого тарифу, включення площ в тариф, які не входять в прибудинкову територію, а також неосвоєння коштів по складовій тарифу “поточний ремонт”.

На підставі зазначеного, комунальні підприємства було зобов’язано усунути порушення, у тому числі, шляхом здійснення споживачам перерахунку.

Подільський район

За результатами перевірки №1589478, проведеною Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбою) у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» було складено акт перевірки від 05.04.2019 № 1422-10.

Перевіркою встановлено:

• При нарахуванні споживачам плати за житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкової території. в період з 01.07.2017 по 20.12.2018 застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені протиправним та скасованим Розпорядженням № 668 від 06 червня 2017 року, згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 у справі № 826/8441/17.
• В період з 21.12.2018 по 31.03.2019 застосовано тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які не встановлені відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.
• До складової розрахунку тарифу на послуги прибирання прибудинкової території включено площу, яку закріплено на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційне управління но ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» у м. Києві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002р. № 23 та прибудинкові території до яких застосований некоректний коефіцієнт приведення натуральної площі, а також надлишково збільшені площі прибудинкових територій.
• КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» в період з 01.04.2016 р. по 31.03.2019 р., порушено вимоги щодо формування тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме за послугу з прибирання прибудинкової території, власникам квартир, мешканцям будинків Подільського району м. Києва.
• По складовій тарифу «Поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення. теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження» за період 01.01.2016 – 31.06.2017 по 521 житловому будинку виявлено часткове неосвоєння коштів.

Таким чином, порушені вимоги:

• абз.6 п.2 «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудннкових територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»;
• п.7 «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»;
• п.3.1 розділу 3 «Норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудннкових територій», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2013 р. № 603;
• п.18 «Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого Постановоіо Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»;
• п.11 Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація «Про впорядкування надання послуг з утримання будників і споруд та прибудинкових територій в Києві» від 09.03.2011 р. № 307
• п.2 ч.1 ст.30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»;
• ч.2 ст.12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», за що передбачена відповідальність відповідно п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ч.1 ст.165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказані дії є порушенням порядку встановлення і застосування цін (тарифів).

На підставі вищевикладеного, керуючись п.7 ч.1 ст.18 Закону України №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», ч.8 ст.7 Закону України №877-V  «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», приписом № 386 від 11 квітня 2019 року підприємству висунута вимога усунути виявлені порушення (у т.ч. провести перерахунок мешканцям житлових будинків), які зафіксовані в Акті перевірки від 05.04.2019 № 1422- Ю та виконати заходи відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення»:

• Щодо застосування в період з 01.07.2017 по 31.03.2019 тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені протиправним та скасованим Розпорядженням № 668 від 06 червня 2017 року, згідно з рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018, Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 у справі № 826/8441/17, у термін до 12.08.2019 року.
• Щодо вартості послуги прибирання прибудинкової території, в яку включена площа, закріплена на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району в м. Києві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002р. № 23 Київської міської державної адміністрації та прибудинкової території до яких застосований некоректний коефіцієнт приведення натуральної площі, а також надлишково збільшені площі прибудинкових територій, за період з 01.04.2016 по 31.03.2019 у термін до 13.05.2019 року.
• Щодо вартості послуги «Поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження» за період 01.01.2016 – 31.06.2017 по 521 житловим будинкам виявлено не освоєння коштів, у повному обсязі, у термін до 13.05.2019 року.

Перевірка №1589478 на «Інспекційному порталі».

Солом’янський район

Перевіркою №1589498, проведеною Держпродспоживслужбою у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» було встановлено ті ж самі порушення, що й у Подільскому районі (наведені вище).

За результатами її проведення було складено акт перевірки від 05.04.2019 № 1423-10.

На зазначених підставах, керуючись п.7 ч.1 ст.18 Закону України №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», ч.8 ст.7 Закону України №877-V  «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», приписом № 385 від 11 квітня 2019 року підприємству висунута вимога усунути виявлені порушення (у т.ч. провести перерахунок мешканцям житлових будинків), які зафіксовані в Акті перевірки від 05.04.2019 № 1422- Ю та виконати заходи відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про ціни та ціноутворення»:

• Щодо застосування в період з 01.07.2017 по 31.03.2019 тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які встановлені протиправним та скасованим Розпорядженням № 668 від 06 червня 2017 року, згідно з рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018, Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 у справі № 826/8441/17, у термін до 12.08.2019 року.
• Щодо вартості послуги прибирання прибудинкової території, в яку включена площа, закріплена на праві повного господарського відання за КП «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району в м. Києві на підставі Наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації від 21.02.2002р. № 23 Київської міської державної адміністрації та прибудинкової території до яких застосований некоректний коефіцієнт приведення натуральної площі, а також надлишково збільшені площі прибудинкових територій, за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, у термін до 13.05.2019 року.
• Щодо вартості послуги «Поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження» за період 01.01.2016 – 31.06.2017 по 949 житловим будинкам виявлено не освоєння коштів, у повному обсязі, у термін до 13.05.2019 року.

Перевірка №1589498 на «Інспекційному порталі».

* * *

Зазначимо, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», яке було перевірене раніше за інші, вирішило оскаржити зазначений припис у судовому порядку.

Для захисту законних прав та інтересів громадян у житлово-комунальній сфері, СВЖУ залучилася до даної справи у якості третьої особи, надавши на розгляд суду та сторін обґрунтовані пояснення та заперечення проти задоволення позовних вимог та скасування припису.

Крім цього, суд відмовив позивачу у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису, зазначивши що пункти 2, 3 оскаржуваного припису №187 від 21 лютого 2019 року позивачем вже повинні бути виконані.

Суд зобов’язав «Криворіжгаз» безкоштовно встановити споживачам лічильники

Жовтневий районний суд Кривого Рогу Дніпропетровської області зобов’язав публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» встановити за власний рахунок індивідуальні лічильники для споживачів, що заявляли про таку потребу ще в середині 2017 року.

Про це свідчить рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 квітня 2019 року у справі № 212/4750/17.

Дванадцятеро криворожан звернулись у суд із позовом, у якому просили визнати за ними право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз».

Позивачами виступили мешканці багатоквартирного будинку, яким «Криворіжгаз» відмовив у встановленні індивідуальних лічильників. У червні 2017 року облгаз листами повідомив заявників, що витрат на встановлення лічильників для кожної квартири будинку по вулиці Електрозаводській «не передбачено».